Українська мова багата на діалектизми — слова, у яких закарбувалися побут, традиції та мовні впливи різних регіонів. Частина з них давно вийшла з активного вжитку, але й досі здатна здивувати. Одне з таких слів — «пʼєц», передають Патріоти України.
Цей термін можна почути переважно на заході України, а також зустріти в художніх текстах кінця ХІХ — початку ХХ століття. На перший погляд слово видається дивним, утім його значення цілком зрозуміле й має цікаве походження.
«Пʼєц» — це регіональний варіант слова «піч». У мовознавчих джерелах його позначають як розмовне або діалектне, тож уживання є цілком нормативним у відповідному контексті. Слово походить від польського piec, що буквально перекладається як «піч».
На Галичині, зокрема у Львові, пʼєцом називали кахляну піч, якою опалювали міські оселі. У старих львівських кам’яницях і сьогодні можна побачити такі пічки — вони виконували не лише практичну функцію, а й були важливою частиною інтер’єру.
Пʼєц настільки органічно увійшов у побут, що став частиною народних висловів і сталих зворотів. Серед них:
У літературі кінця ХІХ століття трапляються й похідні від цього слова. Так, у творах Івана Франка згадується «пʼєцух» — зневажлива назва лінивої людини.
Цікаво й те, що пʼєц іноді слугував умовною мірою. Наприклад, вислів «повний пʼєц хліба» означав кількість їжі, яку можна було приготувати за один раз у печі. Подібні формулювання часто трапляються у фольклорі та надають мовленню особливого регіонального колориту.
Суддя ВАКС Ірина Тесленко відмовила в укладанні угоди між Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою та нардепом Олександром Качним. Він мав перерахувати 3 млн грн фонду «Повернись живим», заявив волонтер Сергій Стерненко, передають Патріоти України....
Журналіст і політолог Віталій Портников заявив, що спроби України домовитися з Москвою в ситуації, коли Росія нібито не готова визнавати українські інтереси, є проявом так званої «кочубеївщини». Про це він сказав у програмі «Суботній політклуб» на Еспр...
