Проєкт під назвою "Договір про врегулювання ситуації в Україні та нейтралітет України", датований 7 березня 2022 року, був запропонований Москвою українській делегації 7 березня 2022 року під час третього раунду переговорів в Біловезькій пущі в Білорусі. Його умови означали капітуляцію України.
Як інформує Цензор.НЕТ, про це пише в своїй публікації "Радіо Свобода", аналізуючи проєкт, отриманий від українського джерела, знайомого з перебігом переговорів.
Як зазначається, на початку переговорів, які розпочалися через кілька днів після того, як російська армія пішла в наступ, Росія запропонувала договір, односторонні умови якого означали капітуляцію Києва.
"Якби українська влада пішла на ці умови, то це б перетворило Україну на маріонеткове утворення, з фіктивним нейтральним статусом, із крихітною беззубою армією, без захисту з боку держав НАТО та без шансів відновити контроль над Кримом чи Донбасом, довелося б визнати незалежність Донецької і Луганської області в цілому, а також великих територій, які на той час ще були під контролем Києва", - йдеться у публікації.
Видання нагадує, що деякі раунди переговорів проходили за одним столом при фізичній присутності представників сторін, а інші - онлайн.
Українська делегація на чолі з лідером фракції "Слуга народу" у Верховній Раді Давидом Арахамією приїхала до Польщі, а звідти перелетіла гелікоптером до резиденції очільника Білорусі Олександра Лукашенка "Лясковичі" неподалік польсько-білоруського кордону. Там українські переговорники зустрілися з російськими делегатами на чолі із помічником Путіна Володимиром Мединським.
Процес завмер наприкінці квітня, оскільки сторони сперечалися щодо основних положень проєкту договору, а російські війська відступили з півночі України після того, як не змогли захопити столицю чи змусити Україну капітулювати.
Також відкрилися факти звірств, вчинених російськими солдатами в Бучі.
Російська пропозиція пропонувала умови нейтралітету України.
У документі за березень 2022 року - шість сторінок основного договору та чотири сторінки додатків. Вісімнадцять статей охоплюють різні сфери: параметри нейтралітету України (військові та міжнародні зобов'язання), питання кордонів, гуманітарні питання (мова, релігія, історія), а також зняття санкцій з Росії.
"Угода залишила б Україну дуже вразливою, оскільки російські війська залишалися б на місці, а Київ не мав би можливості захищатися чи шукати підтримки безпеки з боку Заходу. Києву довелося б платити за відновлення Донбасу", - йдеться у публікації.
Документи з наступних етапів переговорів, включаючи проєкти договорів від 17 березня та 15 квітня, опубліковані The New York Times на початку цього року, показують, що сторони зблизилися з деяких питань у ході переговорів – у той час, коли Україна відбивала сили Москви на півночі.
Наприклад, статус Криму залишили б для майбутніх переговорів, а російські вимоги щодо змін у законодавстві щодо мов та гострих історичних суперечок відійшли б на задній план. Важливо те, що сторони обговорювали гарантії безпеки для України, які включали б західні країни, хоча те, як вони працюватимуть, було головним яблуком розбрату.
Згідно з останньою версією договору, українська та російська делегації все ще розходилися у думках щодо чисельності української армії. Україна наполягала на 250 тисячах військовослужбовців (приблизно стільки було до повномасштабного вторгнення), тоді як Росія пропонувала обмежитися 85 тисячами.
Під час переговорів іноді виникали свідомо нездійсненні умови. Одного разу росіяни намагалися включити до проєкту договору вимогу, щоб Україна відновила постачання води до Криму (українська влада перекрила Північно-Кримський водоканал ще у 2014 році), розповідає знайоме з перебігом переговорів джерело "Системи".
Від цієї ідеї відмовилися самі російські переговорники: адже в такому разі Росія, яка контролювала територію навколо каналу, мала б покинути її, щоб Україна могла "повернути воду до Криму".
Як зазначається, Росія вимагала, щоб українські війська склали зброю та повернулися до казарм. У відповідь українська сторона висунула симетричну вимогу: російські війська мають скласти зброю та повернутися до пунктів постійної дислокації.
Помічник очільник Росії Володимир Мединський, який прочитав цю пропозицію, був неабияк здивований, розповідає один із учасників переговорів:
"Він сказав, таке відчуття, нібито це українські війська стоять на Красній площі, а російські повинні викинути білий прапор із Кремля. Йому відповіли: "Ми просто просимо від вас те саме, що просите від нас ви".
Наступні проєкти все ще включали деякі ключові вимоги Росії, такі як постійна заборона на членство України в НАТО, чого не готові прийняти ні Київ, ані західний альянс. НАТО неодноразово заявляв, що Україна зрештою приєднається, і президент Володимир Зеленський домагався швидкого запрошення в рамках "плану перемоги", який він представив українцям і прихильникам країни за кордоном останніми тижнями.
Нагадаємо, 14 червня 2024 року російський диктатор Володимир Путін заявив, що українські військові повинні нібито вийти з тимчасово окупованих територій в межах адміністративних кордонів для "мирних переговорів" з Росією. Тоді РФ "негайно припинить вогонь".
Автор: Ірина Дашківська
Проєкт під назвою "Договір про врегулювання ситуації в Україні та нейтралітет України", датований 7 березня 2022 року, був запропонований Москвою українській делегації 7 березня 2022 року під час третього раунду переговорів в Біловезькій пущі в Білорус...
В Індії зазнав аварії ще один російський літак — винищувач МіГ-29. Літак розбився у понеділок, 4 листопада, неподалік авіабази Агра на півночі країни під час завершення перельоту з бази Адампур. Про це повідомили Повітряні сили Індії, передають Патріот...