Помилка Арестовича: Чому війна України і Росії не може тривати десятиріччя і що буде далі

"Я практично впевнений, що ми тепер постійно житимемо в серії обмежених інцидентів, дрібних сутичок. Те, що вони протягом року, двох або ще кількох років спробують реалізувати другий раунд, поквитатися. Це 101%. Ну гаразд, 99", – сказав Арестович.

Пізніше Арестович ще кілька разів повторив цю думку і навіть розвинув її. Наприклад, він припустив, що найближчими роками буде два конфлікти та ще одна велика війна.

Незважаючи на крайній тягар протистояння, час грає за Україну. Що довше протистояння триватиме, то більше ослабне Росія.

За історичними мірками залишилося недовго доти, поки Росія зрозуміє, що війна несе для неї катастрофічні наслідки і перегляне свою політику. Дві причини – чому трапиться саме так.

1) Тому що світ накинув на Росію санкційний зашморг

ЄС та США взяли курс на економічне удушення Росії. Слово "задушення" підходить – санкції діють повільно, але вірно, як чадний газ. Наслідки не можуть позначитися відразу, адже Росія ще має власні ресурси. Тільки поповнювати їх дедалі складніше.

• До кінця поточного року виявляться ознаки дефолту – галопуюча інфляція, неможливість придбати основні товари, перебої з комунальними платежами.
• Через один-два роки будуть заморожені основні стратегічні проєкти в економіці. Застопориться будівництво, легпром, сфера послуг.
• Через три роки Росія зіткнеться з тотальним дефіцитом та злиднями.

Цей процес може піти швидше. Ті, хто не вірять у ефективність санкцій, дуже помиляються.

Після анексії Криму та початку війни на Донбасі Росія вже потрапила під санкції, втім, порівняно з нинішніми – незначними. Влада Росії завжди говорила, що вони не бояться санкцій.

Насправді російська економіка після 2014 року почала скочуватися до ями. Так, у ще благополучному 2013-му ВВП РФ (за паритетом купівельної спроможності, в поточних доларах США) становив 2,3 трлн. дол. Дивіться, що сталося далі:

• 2014: 2,1 *
• 2015: 1,4
• 2016: 1,3 (економіка досягла дна, впавши до рівня кризового 2006 року)
• 2017: 1,6 (має бути зростання, але замість нього – чотири роки застою)
• 2018: 1,6
• 2019: 1,7
• 2020: 1,5 (економіка так і не почала зростати)

(*) ВВП РФ у трильйонах доларів, за паритетом купівельної спроможності у поточних доларах США, джерело – Вікіпедія.

Що це все означає? Що вже за рік-півтора Росії буде не до війни з Україною. Її візьмуть за горло внутрішні економічні проблеми – бідність, безробіття, безнадія.

От кілька питань із цього приводу:

1) Під час Другої світової СРСР перевів економіку на військові рейки. Усі воювали чи працювали на заводах, робили снаряди та танки для фронту. І СРСР вистояв. Чому Путін не може зробити так?

Тому що тоді СРСР отримував допомогу від усього світу. У тому числі і від США – за програмою ленд-лізу. Тепер Росії ніхто допомагати не збирається, навіть Китай. Повторити СРСР не вдасться, на росіян тепер чекає зовсім інша історія.

2) Путін натякнув, що Захід може скасувати санкції. Вводив він їх із явним небажанням. А раптом і справді скасує?

Захід важко запроваджує санкції та обмеження, це правда. Але скасовує ці санкції Захід також дуже повільно. Це легко зрозуміти, відповівши на запитання, які санкції, запроваджені у 2014 році, Захід скасував? Відповідь така: скасував заборону на постачання ракетного палива – але тільки для космічної програми Росії; зробив кілька винятків щодо індивідуальних рахунків у західних банках для мешканців Криму. Це все.

Просто укладання миру з Україною буде недостатньо, щоб отримати скасування санкцій.

2) Тому що Путін не вічний, і наступним очільником там буде не Навальний

Путін чи Навальний – все одно, хто президент – він воюватиме з Україною, каже Арестович. Це не зовсім так.

У Росії її на зміну сильному правителю, "збирачу земель" зазвичай приходить смутний час.

• Після Івана Грозного – лжедмитрій;
• Після Петра I – епоха палацових переворотів;
• Після Сталіна – кукурудзяник Хрущов, за якого радянська імперія почала швидко розвалюватися – відколовся Китай, Албанія, була празька весна та революція в Угорщині.

Причому, що крутіший у Росії лідер, то після нього сильніша смута. Це не випадково: тирани, які правлять Росією, такі як путін, бояться суперників і зжирають їх. Іван Грозний убив свого сина, бо у чомусь запідозрив. Ну і тощо. Десятки та навіть сотні прикладів.

Коли авторитарний правитель помирає, виявляється, що довкола жодного гідного лідера, тільки клоуни залишилися. У результаті, країни починається розброд і хитання.

Коли Росія вступає в період смути (останній такий період був за Єльцина, в 1990-ті роки), вона стає неагресивною. Більше того, починаються внутрішні чвари, розвал та корупція. Коротше, не до України.

Так само буде і після Путіна. Якому, до речі, кажуть, залишилося недовго. На це вказує низку ознак:

• Путіна постійно супроводжує безліч лікарів, серед них – світила місцевої медицини, у тому числі відомий лікар-онколог.
• Путін проводить зустрічі за восьмиметровим столом, то зазвичай робиться, якщо людина боїться заразитися від співрозмовника. Підозрюють, що Путін уже багато років лікується від онкології, можливо, він хворий на рак щитовидної залози. Для лікування цього захворювання показано хіміотерапію, вона садить імунітет. Відповідно, довгі столи справді необхідні.
• Притому, що навколо Путіна купа лікарів, російський фюрер захоплюється нетрадиційною медициною, їздить на Урал до шаманів та знахарів, приймає ванни з екстракту рогів оленів. Вся ця нісенітниця з його подачі навіть стала модною серед російської еліти. Питання в тому, що людина виявляє інтерес до нетрадиційної медицини, якщо традиційна не може її вилікувати чи поставила смертельний діагноз.

Інтернет-видання "Проект" детально розглянуло питання про здоров'я Путіна. При цьому автори констатували, що ця тема – одна з найзабороненіших у кремлівських колах.

Висновок з цього – Арестович ймовірно загнув. Залишається сподіватися, що нинішня війна швидше закінчиться. А новою може й не бути. До речі, кінця війни Арестович чекає вже у квітні.