Постраждати можуть самі росіяни? Якою буде помста Путіна за знищені літаки, - політолог

"Отже, уже зрозуміло, що замовчати те, що сталося 1 червня, не вийде. Завдати ядерного удару Путін побоїться. Тут важлива реакція інших ядерних держав. Зокрема тих, від яких Росія залежить — Китаю та Індії", - пише політолог Ігар Тишкевич на своїй сторінці в соцмережі "Фейсбук", передають Патріоти України, та продовжує:

"Простий удар роєм дронів, навіть дуже великим — не той масштаб. Спроба удару балістикою по центру Києва — можливо, але без результату теж буде «не те».

«Не те» з погляду населення, яке сприйме подію навіть не як ляпас, а як прояв слабкості «великої держави». У російській політиці (починаючи з Московського царства) зростання подібних настроїв неприємне і небезпечне для царя. Треба щось придумати.

«Не те» і з погляду загальної ситуації у війні та необхідності продемонструвати російську перевагу. Тобто обґрунтувати свої завищені вимоги до переговорів і мирного процесу.

За другим варіантом відповідь уже є — посилення тиску на фронті (що не скасовує спроби ракетними атаками знищити українське керівництво). Але темпи наступу РФ не так щоб уже дуже проривні. Явно недостатньо для «другої армії світу». І навіть якщо літня кампанія буде успішною, то результат буде ближче до осені. А до осені населення треба годувати якоюсь казкою. Причому, на тлі великих втрат (на які зараз уже звертатимуть увагу).

І тут, ураховуючи КДБшне минуле Путіна, я бачу дві складові.

Перша — нагнати страху. Тобто придумати історію про терористичну загрозу. Почати шукати дачні будиночки з контейнера. Звісно, з арештами їхніх власників. Ну і придумати кілька нібито українських атак на цивільну інфраструктуру. За аналогією з вибухами будинків перед другою чеченською. Росіянин повинен боятися і повинен, умовно, попросити царя захистити будь-якими методами.

Другий етап — оголошення мобілізації «на прохання трудящих». Тут з одного боку буде гра у «вітчизняну війну» в пропаганді. З іншого, вирішення питання додаткового м’яса для спроб прорвати українську оборону. І, нарешті, економія бюджету на підйомних за укладення контракту. Від Міноборони гроші ймовірно платити все ж таки будуть. Але це 400 тисяч із 3,5…4 мільйонів рублів. Іншу частину доплачували суб'єкти федерації. Ці гроші зекономлять. Адже мобілізація — не контракт.

Таким чином, уже в червні можна очікувати початок мобілізації в Росії.

Друге, але не головне — знайти цапа-відбувайла. З одного боку, таким теоретично міг би стати глава міноборони РФ Андрій Бєлоусов, але той може втриматися. Як-не-як аудитор, зачистив низку схем. Тому його, природно, не люблять частина старих кадрів у МО. Але його підтримує Чемезов і Патрушев. Тому відставка міністра — не 100% ймовірність.

А ось зачистка низки генералів можлива. Особливо, якщо Бєлоусов устоїть — він буде прихильником публічної прочуханки. Так звільниться місце для його ставлеників. Прихильниками тієї ж прочуханки будуть люди Чемезова. Адже саме Ростеху буде доручено відновлення стратегічної авіації. А це великі, дуже великі гроші. Причому, з огляду на терміни розроблення та будівництва нових літаків, гроші без зобов’язань показати результат уже наприкінці року.

При цьому вищесказане, повторю, не скасовує повітряних ударів РФ. І, вже в липні різкого пожвавлення (навіть порівняно з поточною обстановкою) на фронті. Путіну потрібна буде «маленька перемога». Потрібна, як життя. Або для життя".