"Повинні вивчати дослідники калу": Кокотюха розкритикував вірш українського класика

Український письменник Андрій Кокотюха, після того, як "зніс з п'єдесталу" українського письменника та прозаїка Олеся Гончара, взявся за вірш українського поета, перекладач, публіциста, громадського та державного діяча Павла Тичини. Про це Кокотюха пише на своїй сторінці у Facebook, передають Патріоти України.

У своєму дописі він наголосив: "Українська мова дуже важлива для розвитку України та формування українця… моя позиція саме така. Але вона - в комплексі з тим, що українська мова не для форми. Вона повинна творити зміст. Сенси. Оповідь. А отже, коли мені в коментарях апелюють до української мови Гончара та творів Гончара як до чесноти - то хай відразу згадають "Партія веде!" Тичини".

Він зауважує, що попри те, що вірш написаний українською мовою, вивчати його мають зовсім не у школах: "Вірш написаний українською мовою. Чи вивчають його нині в школах? Ні. Його можуть і повинні вивчати дослідники калу. Бо досліджувати пропаганду треба".

Разом з цим Кокотюха підкреслює: Тичина - це не лише "Партія веде!". "Це один із чільних українських поетів та митців загалом, який - це відомо! - спав одягнений, бо боявся арешту. Тичину ламали і зламали. На жаль, це правда. Проте він лишив по собі гідну спадщину. "Партія веде!" зникла. Тичина лишився. Чи є в Гончара подібний творчий спадок? Ні. Ні. Ні", - коментує письменник.

Письменник провів паралель із Олесем Гончарем, твори якого часто використовувалися в шкільних підручниках: "У школі на уроках української мови найбільше було прикладів із цитат саме Гончара. Мова сама по собі. Речення і фрази описів природи чи ще чогось. Опис природи - це картина художника. Але ж Гончар не писав картин. Він був щирим пафосним комуністом. Членом усього, чого можна було бути членом. Я не протиставляю його тим митцям, які сиділи на лаві підсудних і в таборах у той час, коли він сидів у президіях".

Кокотюха підкреслив, що не ставить під сумнів важливість української мови — навпаки, він наполягає на її глибокому змістовному наповненні: "Що робили з Гончаром у ЦК, ви знаєте?" Знаю. Нічого. З партії не вигнали, квартиру не забрали, не судили і не садили. Радянський україномовний функціонер… Цей допис не ставить під сумнів українську мову та її функціонування в усіх українських сферах, від ОП до меню в ресторанах".

Врешті він зауважує: "... Гончара вони ну точно не читатимуть з доброї волі. Включно з "Собором". Бо українською мовою можна писати різне. Пафосну радянську хрінь у тому числі".