Працювати через ЗМІ з національними травмами сербів, юзаючи їх на свою користь, у Москві вміють ще з часів царської охранки, - Оксана Забужко

"Сербія — ще одна трагічна країна, якій "не вдалося". Від 2003 р., коли в Белграді був застрелений серед вулиці "їхній Ющенко", Зоран Джинджич, Росія почувається тут як у себе вдома "по всій клавіатурі" - від енергетичного сектора до ЗМІ (на мій подив, можлива "рука Москви" в убивстві Джинджича в сербському суспільстві взагалі не обговорювалася, хоча я прекрасно пам'ятаю програму нині дохлого рашапропаґандиста Лєонтьєва "Однако" за жовтень 2013 р., де той висміював плани Януковича на Асоціацію з ЄС і відверто погрожував — мовляв, коли б Янукович із такими планами не скінчив як прем'єр Сербії! - запам'яталось крупним планом розпростерте на тротуарі тіло Джинджича з калюжкою крові круг голови, ну й недвозначність меседжу...)", - пише українська письменниця Оксана Забужко на своїй сторінці в соцмережі "Фейсбук", передають Патріоти України, та продовжує:

"А що-що, а працювати через ЗМІ з національними травмами, юзаючи їх на свою користь, у Москві вміють ще з часів царської охранки. Весь сучасний сербський "ґран-наратив" походить звідти - "Гей, славяне", нумо всі під царя білого, православного, бо Захід — сука і зрадить (і що ж тут скажеш, звісно, зрадить, як не раз уже робив, та й натовських бомбардувань 1999 р. ніхто в Белграді не забув...), а ми тепер маленька країна в ворожому оточенні, і куди ж нам без сильного союзника-брата-захисника?..

Як це працює, я пересвідчилася, коли в день від'їзду на годинку "вийшла в народ" (бо доти було тільки професійне спілкування — видавництво, читачі, журналісти-інтерв'юєри, фахові україністи, університетська професура: та частина суспільства, яка про жертв рос. пропаганди говорить у третій особі). А "в народі" дядечко, що торгує футболками з портретами таких запотребованих сербським суспільством "мужчин-захисників", дохідливо розтлумачив мені, чому в нашій війні він підтримує Росію: тому що "Росія воює в Україні проти НАТО", - переконати його, що це не так, було неможливо, бо він "знав краще".

- У нас була така сама війна, — пояснив мені з тим чудесно поблажливим виглядом, з яким "традиційний" балканський мужчина повчає кобіту. - В Косово - ду ю нов Косово? - живуть такі самі серби, але вони хотіли в НАТО, і НАТО нацькувало сербів проти сербів (показав руками), так само як тепер у вас — слов'яни проти слов'ян, ви ж теж один народ, а теж тепер воюєте, все те саме, що в нас було!

У дядька не було передніх зубів, і весь його вигляд свідчив, що він справді потребує захисту...

Що ж, якщо це безумство, — процитувала я своєму видавцеві з "Гамлета", коли ми відійшли від місця дискусії, — то в ньому є своя логіка: в психіатрії це зветься "системне марення" - одна брехня підтримує другу, і так твориться на позір цілком собі струнка піраміда брехні, демонтувати її треба з фундаментів, а хто ж це робитиме, і коли?.. (а в міжчассі вона продовжує рости, захоплюючи вже нові покоління, тобто вихід уже тільки "хірургія" - колапс імперії, яка служить вогнищем усіх цих метастазів, а чистити-прибирати уламки "системних марень" потерпілі народи будуть іще довго...)

А друге белградське фото наводить на ще, егм, екуменічніші роздуми: на цій тумбі — реклама книжкового туру: атож, не тільки я катаюся по Центрально-Східній Європі зі своїми книжками, шейх Імран Хосейн (погугліть) теж не забарився спекти нову книжку - "Доля Росії в Корані" (sic!) - і катає з нею своє найкраще "балканське турне" (охоплені, як бачимо, не тільки "гей, славяне", москва працює з усіма конфесіями....

...Тільки ЗСУ можуть витіснити з цього "нового-старого російського міфа", яким загиджено пів світу, образ бандита — як "захисника".