"Прекрасний взірець "хароших русскіх": мадам сидить у Парижі і філософствує, що росіяни не заслуговують жорсткого ставлення", - Голобуцький

--

"У соседа дом сгорел, а у нас канализацию прорвало. Каждому, как говорится, своя слеза солона. Только соседу дом отстроят всем миром, а нам запрещают даже ремонт планировать, говорят, у вас всегда так было, и вообще, сперва осознайте, откуда это всё".

--

Це принципове заперечення реальності і своєї провини. Їй абсолютно безрезультатно пробують пояснити: це ВИ спалили сусіду хату. Це ВИ засрали свій дім. Ваша провина в обох випадках.

Але ні. Це просто "сам по собі" згорів наш дім. І гівно в Росії от просто так "десь взялось", буквально нізвідки. А можливо і Захід постарався.

А скільки ж заздрості і обурення - що спалений росіянами наш дім нам цілий світ допомагатиме відбудувати! І вона реально вважає, що Росія більше заслуговує на допомогу, нехай весь світ все кине - і йде вигрібати в Росії гівно за 300 років діяльності росіян.

До речі, от це от все "харошая русская" Шульман вільно транслює через "France24" на цілу Європу. Формує громадську думку європейців, що росіян винуватити не можна, а Україні допомагають якось забагато, варто зменшити зусилля. Все ж європейський інформаційний простір досі лишається доволі беззахисним щодо наполегливої роботи російських агентів.

З іншого боку, на Шульман досі ще підписано стільки українців, при тому достатньо освічених і розумних людей...".