Прем'єр Бельгії боїться, що Путін подасть до суду. Ви серйозно? Летить астероїд, а ви стурбовані комуналкою, - аналітик

"Пастка імені де Вевера. Тема з виділенням Україні €90 млрд через пільговий кредит ЄС у вирі подій відійшла на другий план. Хоча є момент, який залишився поза увагою і, як на мене, несе стратегічні ризики для Європи. Для наочності опишемо ситуацію через постать бельгійського прем'єр-міністра Барта де Вевера", - пише військовий аналітик Олексій Копитько на своїй сторінці в соцмережі "Фейсбук", передають Патріоти України, та продовжує:

"Де Вевер був найактивнішим противником ідеї фінансування оборони України коштом передання заморожених російських активів. Канву цієї історії багаторазово описували, не повторюватимуся.

У підсумку лідери ЄС ухвалили рішення, яке, з одного боку, додає Україні стійкості. Бо забезпечує ресурсами на критичний період. Водночас сама Європа опиняється в пастці Путіна щонайменше у трьох аспектах: страх, корупція й "ілюзія Чемберлена".

Перший. Барт де Вевер зробив заяву, що йому надходять погрози про "вічні наслідки" і, як випливає з контексту, він боїться. Факт такої заяви для лідера держави дивний сам собою. Може, варто подумати про пошуки іншої роботи?

Але найгірше те, що така позиція ідеально вписується в російську парадигму. Росіяни впевнені, що на заході тремтять від страху. Базова тактика Кремля – залякувати й тиснути до того моменту, коли починається жорстка відсіч. І лише в точці жорсткої відсічі вони готові про щось прагматично розмовляти.

Барт де Вевер може стати улюбленим політиком у Москві (або в інтерпретації Путіна – улюбленим "європейським підсвинком"). Він виявив слабкість, отже, буде постійною ціллю атак. Він ідеально мотивує Росію до продовження тиску на Європу загалом і на Бельгію зокрема. Причому у випадку Бельгії такий тиск навряд чи матиме характер воєнного вторгнення, це очевидно.

"На допомогу" прийдуть кібератаки, штучні потоки нелегальних мігрантів, "невідомі дрони", сприяння фермерам або іншим протестним групам у вуличній ескалації й цілий арсенал допорогових коштів.

Друге. Бельгія й далі заробляє на заморожених російських грошах. І з кожним роком цей ресурс зростатиме.

Тобто де Вевер захищає не просто якісь ідеальні принципи, а цілком прагматичну можливість поповнювати скарбницю.

Такий підхід є нічим іншим, як політичною корупцією.

У Кремлі публічно критикують, але таємно аплодують. Оскільки всі глави країн ЄС знають про заробіток Бельгії, підривається аргументація потреби згортання відносин із Росією, доки вона поводиться як агресор.

В Орбана, Фіцо, Бабіша, низки німецьких, французьких, італійських та інших політиків є абсолютно залізні підстави запитувати – а чим ми гірші? Комусь потрібна нафта, комусь газ, інша сировина чи ринок збуту. У кожного свій інтерес – чому ним мають жертвувати, коли Бельгія у привілейованому становищі на роки, якщо не на десятиліття?

Вдумайтеся: завдяки де Веверу Путін корумпує й підриває основи об'єднаної Європи навіть замороженими активами. Європейці роблять усе самі, отруюють себе цією отрутою.

Третє, мабуть, головне.

З подання Бельгії (і країн, які розділили її позицію) ЄС опинився на свідомо хибному і програшному шляху дотримання застарілих правил, якими Росія та її союзники з-поміж автократій не пов'язані.

Жирну крапку під цими правилами поставили США, відкрито зафіксувавши у стратегії національної безпеки готовність підривати ЄС зсередини, підтримуючи політичні групи, які відповідають американському порядку денному. Це те, що вже робить Росія, заохочуючи крайнощі зліва і справа.

Де Вевер відстоює лінію, що конфіскація російських активів може спричинити якісь юридичні наслідки для Бельгії. Це схоже на повний відрив від реальності. На вас летить астероїд, а ви стурбовані рахунками за комуналку. Путін подасть до суду? Ви серйозно?

Річ у тім, що самі європейці очікують прямого зіткнення з Росією на рубежі 2029–2030 років, записують це собі в документи стратегічного планування й почасти починають готуватися. Але у важливих моментах і далі діють, наче російської небезпеки немає.

Міністр оборони ФРН Борис Пісторіус зазначив, що не вірить у сценарій повномасштабного конфлікту, але цілком допускає варіант підриву ЄС і НАТО зсередини через демонстрацію недієздатності. Зокрема – через агресію проти країн Балтії, на яку не буде гідної відповіді. Тому Німеччина активно інвестує в розвиток бундесверу, зокрема через партнерство з Україною.

Начальник ГУР Міноборони України Кирило Буданов вніс уточнення: за його даними, Росія перенесла термін готовності до нападу на країни Балтії з 2030-го на 2027 рік.

Тобто за кілька років за інерційного сценарію юридичні проблеми будуть останніми серед проблем.

Аргумент, що Путін захопить європейські активи в Росії, не витримує критики. Путін їх у будь-якому разі захопить, просто момент ще не настав. Підтримувати ілюзію, що можливий якийсь цивілізований діалог у межах правил, коли Росія готується до війни і Європа формально це визнає, абсолютно нелогічно й контрпродуктивно.

Це повна калька з ідеї Чемберлена отримати від Гітлера розписку, що Німеччина не піде на ескалацію.

Путін нещодавно заявив, що готовий навиписувати таких папірців скільки завгодно. Бо він знає, що, коли почнеться гаряча фаза конфлікту, усе це обнулиться в одну секунду. Виникне нова реальність, де умови продиктує переможець.

Бельгії потрібно думати про те, як опинитися серед переможців. Якщо, звісно, вона на боці Європи, а не Москви.

Бо переможцем може бути або об'єднана Європа разом з Україною, або противники Європи.

Барт де Вевер заявив, що відмова передавати російські гроші для фінансування оборони України врятувала Європу від "розколу й хаосу". Насправді розкол лише поглибився, а хаос буде ще більш руйнівним.

Росія не зупиниться. Бельгійці одного прекрасного дня можуть усвідомити, що їхній спосіб життя зруйнований. Цінності підірвані. Гуманізм як базова ідея розтоптаний. Натомість кремлівські гроші – у безпеці.

Одразу виникне питання – а як ми тут опинилися? І ось тут справді будуть "вічні наслідки" для політиків, які продали майбутнє країни заради миттєвого комфорту.

Вихід лише в тому, щоб зламати інерційний сценарій, який на руку Москві. Найпростіше – заблокувати російський "тіньовий флот" із нафтою й закрити лазівки постачання до РФ важливого обладнання, технологій, усього, що працює на війну.

Росію треба змусити відступити. Тоді Європа встоїть і посилиться у світі з новою реальністю".