Проблеми 150-х бригад, - Serg Marco

Проблеми 150-х бригад, як 5 бійців можуть взяти в полон 15, та проблеми в систематизації досвіда.

Частина друга.

Сучасне поле бою відрізняється від того, що було ще два роки тому. І виною тому стало дрони та РЕБ.

Саме тому я неодноразово писав, що якщо у вас не вистачає сил та засобів щоб захистити піхоту, то неважливо скільки ії буде в окопах. Засунете туди більше особового складу - ну ворожі дронщики на добу більше будуть кошмарити цю позицію, але результат буде той же.

Взагалі тг-відео "м'ясних штурмів" не повністю передає нюанси штурмових дій ворога. Те що бачиться як безглузде самогубство, є частиною замислу, і штурм його ітогова частина. Але перед тим, як колони з "бронечерепахами" підуть на нашу позицію, спочатку по ній починають працювати дрони. Мавікі вибивають скидами особовий склад, фпв залітають у бліндажі, знищуюючі кожну нору, де можна сховатись, а тили мінуються, щоб не можна було з позиції вийти чи ротувати особовий склад. Машини які привозять о/с на ротацію становляться основною цілью полювання ворожих ФПВ, дороги по яким вони рухаються - мінують.

І якщо у вас неорганізован РЕБ на позиції, який захистить піхоту від скидів, якщо наші пілоти не будут постійно розйобувати позиції ворожих пілотів, якщо на позиції РЕБ не буде скоординований так, щоб протидіяти ворожим ФПВ, але не заважати нашим ФПВ, які допомогають відбивати штурми - то за декілька днів піхота може оказатись запертою на позиції, під постійним терором дронів. І якщо це вдається ворогу - то у піхоти два шляхи, або відійти, розуміючі що скоріш за все ФПВ/мавік зі скидом їх наздогонить, або здаватись у полон (у мавіків є функція встановлення гучномовця, підлетіти та зайобувати пропозицією здаватись у полон - ніхто не заважає).

І тоді не доходить навіть до м'ясного штурму.

Протидія цьому всьому вже відпрацьована у досвідчених бригад. В них працює злагоджений ансамбль екіпажів, який чистить 1-2 ешелон, не даючі закамулювати загрози для піхоти.

А це непросто.

Для розуміння, щоб мінімально прикрити смугу батальона, треба в день два десятки різних екіпажів. На добу. Ну тобто майже рота повинна працювати 24/7 щоб у вас щось там взагалі трималось на лінії. Які злагодженим ансамблем, під наглядом напрямківцев знаючих сектор та спроможності кожного екіпажу, нюанси рельєфу та багато різних дрібниць, кожен день запускають карусель уражень в ворога.

Але нова бригада не має такого досвіду. Вона не має стільки спеціалістів, які знають район. В них не прописано як треба організовувати координаційний штаб БПЛА (ми одні з перших запустили такий організм в бригаді у кінці 2022 року, але потім ще допилювали його функціонал майже рік, поки в нас запрацював цей ансамбль). Нові бригади заходять на лінію, без цього всього. Більш того - навіть окопний РЕБ с позицій, бригада що стояла тут раніше - забирає. І їх можна зрозуміти, бо ці всі засоби накопичені під координацію та досвід цієї бригади за весь строк що вони тут стоять, і віддавати своє, та ще поставлене на баланс вони не збираються.

Як би було правильно.

Правильно б до заходу бригади мати матрицю побудови оборони, по якій би замовлялись засоби згідно потреб лінії, та формування бойових одиниць які необхідні для продовження функції.

Ну наприклад, бригада ще до заходу на лінію повинна розуміти, що на всю ділянку їй потрібно стільки РЕБів проти мавіків та фпв, одразу скажем треба поставити десять екіпажів мавіків на каруселі по ось цим секторам, а координація повинна проводитись ось такою кількістю напрямківців, бо якщо їх буде меньше - вони фізично не витягнуть опрацювання такого обсягу данних, і купа інших нюансів, про які нова бригада дізнається вже заходячі на лінію. І вирішувати це все треба До заходу на лінію, а не ПІСЛЯ.

Але ми залишили досвід "низовим" в "старих бригадах", недостатньо масштабуючі системні вдалі рішення. І тепер бачимо до чого це все призвело на прикладі 150-х бригад.

Та то може ви недостатньо демоструєте ці всі рішення, самі собі щось крутите, нікому не розповідаєте, а потім кажете що вдалі рішення не масштабуєте - скажуть офіцери стратегічно-оперативного рівня.

Окай, наведу приклад. Свій, особистий.

Так як під час польотів я паралельно втикаю в координаційні програми які відповідають за положення ворожих бортів у повітрі, то паралельно я дивився що роблять ворожі пілоти. І в 2023 році почав помічати, що все частіше ворожі БПЛА заходять в режим радіотиші, та "вискакують" все далі та далі. Тобто це свідчило про застосування та розвиток нової тактики ворогом. Так як переміщення на великі відстані було в небі, в якому повністю була задавлена навігація, то я зробив висновок що в ворожих БПЛА встановлена дублююча система навігації.

Перевірив свої думки та знайшов їм підтвердження. Почав непублічно доносити думку про небепеку такої технології для нас.

При зустрічі з головою РЕБа .....однієї військової структури, скажемо так, (зустріч зробили мені спеціально для цього, щоб я цільоспрямовано доніс про проблему) я розповів про небезпеку такої тактики. Начальник подивився на мене та твердо і впевнено заявив що немає ніяких доказів, що в російських БПЛА є система дублюючої навігації.

Я інфернально ахуїв, бо російські СМІ вже півроку офіційно розповідали про наявність цієї технологіх на російських крилах, на ютубі були ролікі про це, а по чатам бплашники перекидали скріни з методічки на Залу, де вказано як цією системою користуватись.

Але начальник РЕБУ, який повинен очолювати протидію цим засобам - не в курсі про них. Більш того, він впевнено заявив що немає доказів про те що вона функціонує на ворожих крилах. Твердо, та впевнено.

Тоді я поспілкувався з одним співробітником УСС, який їхав в інший сектор тестувати там якийсь БПЛА, та попросив поговорити з начальником РЕБу в іншому секторі, бо в мойому щось не хочуть реагувати на загрозу.

На наступний день мені подзвонив цей співробітник УСС, та сказав що начальник РЕБу передав що я долбайоб, і ворожі БПЛА літають на CRPA, тому вони і літають на великі відстані в районах з задавленою навігацією.

Ось так буває, ти стараєшься донести проблему, а тобі передають що ти довбойоб. Ось тільки я той довбойоб, який вперше в Україні встановив CRPA Комета-М з "Орлан-10" на польський FlyEye 3, та дослідив всі можливості цього модуля в роботі, в різних ситуаціях. Поки він ще працював на цьому полі бою. Тобто я один з пілотів який має широкий досвід використання російських CRPA, на відміну від цього начальника теоретика. Але доносити це вже не було ніякого бажання. Довбойоб, так довбойоб. Я просто почав писати пости, про те що з'явилась така загроза.

Єдиний хто зі мною зв'язався та постарався розібратись в цьому, був голова УСС. В мене з УСС складні взаємовідносини, ми часто ругаємось, але достатньо конструктивно.

Вислухавши про нові загрози, той запитав: - Тобто для наших РЕР ці борти стануть невидимими до моменту коли борт включиться над цілью. А як же тоді організовувати протидію РЕБа?

- А ніяк - відповів я: - Тільки фізичне знищення дрону.

Те що було далі - ви в курсі. Удари з Донецької області швидко розрослись до ударів по стратегічним об'єктам, почали бити наші аеродроми та склади.

Фронт заїбавшись чекати поки верхи сформулюють потрібну функцію, почали збивати дрони..хм, дронами, про необхідність цієї функції теж багато говорили дронщики, але організувати ії змогли вже знизу, а запустили завдяки волонтерам. Верхи не змогли.

Можливо армія теж захотіла таку систему дублюючої навігації на ЗСУшних крилах?

Ні, взагалі пох. Це при тому що така система вже існувала в Україні, просто вона була непоширеною. Ніхто на виробників з МО не спускав ТЗ про те як воно повинно працювати і що цю систему треба поставити на українські БПЛА.

В результаті Саша іде на УСС та Девіро, ми обговорюємо ТЗ системи і як воно буде використовуватись на крилах і імплементуємо це самі, без участі держави. І зараз ми реалізуємо цей процесс, на своїй ініціативі... Бо ну хтось же повинен, якщо верхам піхуй.

Ось такий мій особистий досвід, як армія зараз зацікавлена в ідеях та впровадженні нового, і реагує на виклики. І це при тому що я ж ну типу блогер, багато кого знаю, шанс що прислухаються більший за думку якогось рандомного сержанта.

Тому у нових бригад немає ніякої матриці, по яким треба побудувати функції згідно сучасного поля бою. А значить цей досвід ти повинен отримати сам. Шляхом втрати піхоти, з демотивованим особовим складом, пройобом позицій і техніки, та постійним тиском зверху за пройоби.

А коли ти в процесі отримання цього досвіду, в тебе сипеться лінія, а волонтери потроху починають свозити тобі все те, що потрібно піхоті на лінії, а також бригада починає закуповувати те що їй потрібно методом шлях та помилок, в цей час абсолютно реально що частина твоїх позицій впаде тільки тому, щоб іх розїібали дронами, і піхоту не змогли потім з цієї позиції дістати. А потім зайшли декілька чортів, та обіцяючі полон, просто розстріляли бійців на позиції.

Тому так. Систематизація досвіду цієї війни, інформування нових підрозділах о змінах на полі бою (нові частоти, нові засоби, нові тактики ворога, нові системні рішення по координації сил та засобів і т.д.) це все повинно працювати для всіх бригад вчасно та швидко. Якщо ж система не може цього забезпечити для нових бригад - то не треба будувати нові бригади, які не знають як воювати. Треба розширювати штат існуючих бригад, та надавати туди техніку та людей, бо в них цей досвід вже є, а значить і ефективність і втрати будуть набагато меньші.

Джерело