Противник вважає своїх українських опонентів "слабым подобием великой совесткой полководческой школы"... що майже безальтернативно приводить його до прийняття помилкових рішень, - Машовець

Не можу сказати, що рішення, яке "знайшло" російське командування, стосовно Сватівського напрямку, виглядає оптимальним для нього, але то, що воно більш-менш адекватне - то є факт... Так, я маю на увазі рішення, щодо перекидання у північну частину Луганської області сил та засобів 2-ї ЗВА ЦВО.

Доброго дня, шановні...

Отже, наказ "стоять насмерть", щодо свого Лиманського угрупування, російське командування свого часу явно згенерувало, скажімо так, під "зовнішнім тиском". Бо, насправді, ніякого особливого значення у військовому сенсі утримання району Лиману та Ямполя не несло ...

Після того, як російська "оборона по Осколу" посипалася, сенс утримання району Лиману взагалі звівся до такого себе "прикриття району Кремінна - Рубіжне"... і лише до того моменту поки 2-і БТГр 21-ї мсбр 2-ї ЗВА не "вчепляться" у позиції вздовж дороги Зарічне - Кремінна... Тож сьогодні зранку стало зрозуміло, що Ліман росіянам доведеться залишити... причому, що характерно... таки "заради оборони" Кремінної. Тобто, питання, навіщо було вкладати у цих лісах "цвет луганской молодёжи" (це сарказм, єсішо...), якщо загальна оперативна обстановка на Сватовському та Рубіжанському напрямках ЖОДНИМ чином не змінилась... у дурні макітри навіть не приходить...

Думаю, найближчим часом... командування противника, спробує в районі Красноріченського створити щось на кшталт "ударної тактичної групи" (ймовірно до складу увійдуть - 1.5 БТГр "201-ї ВБ" та 1-2 БТГр 30-ї мсбр 2-ї ЗВА). І тоді, вони почнуть південіше цієї групи приводити до тями те, що їм вдалося витягнути з під Лиману. Але, поки все це стадо у безладу відкочується - або на Кремінну, або прямо на саме Красноріченське... благо діло - дорогу через Зарічне на Кремінну, наскільки я розумію, вони продовжують утримувати...

Головний задум цих дій, очевидно, полягає в тому, аби створити собі резерв для "парирования" загроз - як у районі Кремінної так й безпосередньо західніше та південно-західніше Сватово...

Але, загальна ситуація на Сватовському напрямку поки складається для російського командування, скажімо так... не зовсім оптимістично, зокрема:

- хоча в районі Борової тривають жорсткі зустрічні бої з наступаючими передовими підрозділами ЗСУ, які продовжує вести группа з 1.5-2-. БТГр 144-ї мсд 20-ї ЗВА, однак повністю зупинити та стабілізувати фронт "західніше та південно-західніше" Сватово противнику не вдається... ЗСУ продовжують просуватися на Сватово південно-східніше Борової

- так само, у смузі відповідальності підрозділів 1-ї гв. ТА, а також "залишків" 11-го АК, якім було доручено прикрити важливу північно-західну ділянку Сватовського фронту, події понеслись з неймовірною швидкістю...

І, судячи зі всього, у російського командування просто банально не вистачає боєздатних сил та засобів, або прикрити район північно-західніше Сватово... Принаймні, розширення Куп'янського плацдарму ЗСУ протягом останніх днів явно вказує на то, що 1-а гв. ТА "не справляется с возложенной на неё высокой миссией... За певною інфою ЗСУ нібито вже під Арапівкою і просувається на Верхню Дуванку.

- По суті, у російського командування зараз "задиміло" окрім власне Ліману, ще під Сватово (принаймні, зразу на 2-х ділянках)... Враховуючи той факт, що вся ця боротьба нанайских хлопчаків в районі Сватово, у випадку падіння Кремінною, втратить будь-який внятний військовий сенс, я би на місці російського військового командування дуже сильно задумався над доцільністю подальшої впертої оборони Борової та приглех до неї території... Бо діптіх Ізюм - Ліман, може перетворитись на триптіх - Ізюм - Ліман - Борова... Причому для ЗСУ, це буде коштувати мінімальних зусиль (по суті, 2-х успішних та швидких атак у місцях, про які я звісно не скажу...)

Загалом... мушу відзначити...

Російське командування продовжує вважати своїх українських опонентів "слабым подобием великой совесткой полководческой школы"... що майже безальтернативно приводить його до прийняття рішень, скажімо так, достатньо спірних з точки зору військової доцільності, або у окремих випадках, навіть, здорового глузду...

Ось вам приклад...

Приймаючи рішення на "удержать Лиман любой ценой" російське командування явно виходило з двох основних висновків - треба виграти час для організації системи оборони в районі Сватова - Кремінна... а також - ЗСУ не будуть спроможні найближчим часом наступати більше ніж на одній ділянці і ця ділянка є "районом Ліману"...

Оба висновка виявились помилковими...

- ЗСУ перейшли к активним наступальним діям зразу, без перерви на оперативну паузу після звільнення Ізюма, а також після виходу до південих околиць Оскільского водосховища...в районі Яцьківка та Рубці

- Наступальні дії ЗСУ на Сватовському напрямку розпочались і тривають досі головним чином "не через Ліман", а з цілого ряду ІНШИХ ділянок. Ніхто штурмувати Ліман "в лоб" не кинувся... його просто обійшли...

В результаті... "павшие барсики, из русского легиона и кубанских добровольцев, вперемешку с остатками батальона 752-го мсп 3-й мсд 20-й ОА и парочкой стрелковых батальонов луганских мобиков"... дуже рясно прикрасили собою тамтешні мальовничі пейзажи... Хоча цей резерв цілком можливо було використати більш доцільно й не так кроваво...

Але, нехай буде...

Джерело