Привід переосмислити гарантії: Україні варто зробити висновки з нападу на Ізраїль, - експерт

Напад на Ізраїль і реакція на нього демонструє, що особливі гарантії безпеки окремій країні можуть не спрацювати, щоб запобігти нападам. Про це в коментарі Фокусу сказав експерт із безпекових відносин, президент Центру глобалістики "Стратегія ХХI" Михайло Гончар, передають Патріоти України.

Він каже, Ізраїль має від США та ще кількох країн гарантії безпеки. За його зразком формувався і формат для України. Напад бойовиків палестинського ісламістського руху ХАМАС 7 жовтня 2023 року став приводом переосмислити підхід.

"Так, США направили авіаносну ударну групу ближче до берегів Ізраїлю. Але що вони зроблять проти терористичних угруповань, які діють малими групами? Нічого, — каже він. — Ізраїль має діяти власними силами. Їм має допомогти досвід. Як і Україні. Українські сили оборони здобули його протягом майже десятирічного періоду війни. Він є безцінним з точки зору побудови моделі оборони та забезпечення національної безпеки для країни, яка перебуває на східному фланзі НАТО і, по суті, кров'ю і жертвами показує, як оптимізувати систему колективної оборони, що називається НАТО. У цьому випадку Україна може виступити як контриб'ютор безпеки".

Щоправда, експерт констатує: у НАТО цього до кінця не усвідомили. "Українська модель формується, і її базовий елемент — це тісна співпраця із західними партнерами по НАТО, — додає він, — На тлі цього відбувається вдосконалення національної оборони та оборонно-промислового комплексу, щоб досягти спроможності, коли основні потреби сил оборони України закриваються за рахунок власних ресурсів і власного оборонно-промислового комплексу. Як і ізраїльську, так і українську модель складно зробити швидко. Ми маємо ситуацію не просто обмеженості ресурсів, а ситуацію, коли нашу ресурсну промислову базу ворог знищує. Це те, чого немає, коли ми беремо до уваги нинішній спалах арабо-ізраїльського конфлікту. Дії ХАМАС носили і носять терористичний характер, залякування. В Україні наносяться удари, спрямовані на ураження промислової і транспортної інфраструктури. Тут зовсім інша стратегія і стратегія протидії теж".

Інакше кажучи, події в Ізраїлі показують, що насправді, в разі реального бойового зіткнення Росії і НАТО, все може виявитися далеко не так, як собі уявляють десь там у Брюсселі або Вашингтоні. Можна припустити, що Росія і не боїться НАТО, готова вчинити акт агресії проти Альянсу. Звісно, навряд чи РФ буде лобовим чином атакувати Німеччину чи Фінляндію. Але вона може діяти у певний гібридний спосіб, проводячи підривну діяльність, зокрема, у країнах Східної Європи. Звісно, НАТО це не може класифікувати як агресію, коли має бути застосована 5-та стаття договору Північноатлантичного Союзу.