- Це питання, яке ви задаєте, пов'язане з тим, що всі – абсолютно всі, і я чи не перший – хочемо звільнити наші території України. І тому увага прикута до цього питання. Але рішення, яке приймає вище керівництво щодо дій – воно щодня може змінюватись, залежно від оперативної ситуації на фронті. Тому про це казати чи планувати немає ніякого сенсу.
Може бути "wow-ефект", може бути трохи довше, це стосується і людей. Ми ж не окупанти російські, які не рахують в передньому окопі "ордлошників" своїх. У нас кожна людина – це людина, яку ми дуже не хочемо втратити. Тому ці плани та прогнози змінюються щодня, це відповідальність Генштабу, тому я не можу і не буду про це казати.
- Є лише приблизна інформація щодо атак ЗСУ на напрямку Херсонщини, а на напрямку Миколаївщини майже ніякої інформації немає. Там теж є інтенсивність бойових дій? Нещодавно була інформація про те, що окупанти намагалися захопити село Благодатне, як там зараз ситуація?
- Бої йдуть по всій лінії фронту, скажімо так. Інтенсивність різна та змінюється. Збройні сили України щодня руйнують логістику та складські приміщення, командні пункти та послаблюють, знекровлюють ворога. Тому інтенсивність боїв зросла.
- На Миколаївщині також?
-Так.
- Ви неодноразово говорили, що підтримуєте зв'язок із Херсоном, з областю, з партизанським рухом тощо. Можете розповісти, які настрої на херсонському напрямку? Відомо, що гауляйтери, які там були, вони пороз'їжджалися, забрали сім'ї. А які настрої серед окупантів?
- Серед окупантів настрої: "Все пропало, нас кинули". Ніхто не хоче вмирати, всі хочуть бігти, але їх зупиняє наказ чи щось. Тому настрої у них відповідні оперативній ситуації, яка зараз є на фронті.
- Бояться і біжать.
- У вас не складається відчуття, що інтенсивність наступальних або будь-яких дій окупантів наразі знижується, як і їхні настрої. Тоді як наші дії, навпаки, нарощуються по масштабам, в Україні – і серед влади, і у сфері дипломатії, і у народу – взагалі більше немає думки, що ми щось можемо вирішити дипломатичним шляхом, а єдина дипломатія – це наше поле бою? Як ви бачите ці тенденції?
- Єдиними вдалим випадком переговорів з окупантами – це був наш прикордонник на острові Зміїний, який вів переговори з російським військовим кораблем. Моя думка – що лише коли не буде іншого виходу у Російської Федерації, вона погодиться на наші умови. Я так думаю. Але зараз йдуть бойові дії, і на полі бою вирішується переговорна позиція.
- Ну і з приводу інтенсивності бойових дій росіян, вам не здається, що вони знизили темпи, а остання більш-менш важлива "перемога", якою вони дуже пишалися, це було захоплення Лисичанську?
- Експерти кажуть, що вони виснажуються, але у них досить великий ресурс – як людський, так і зброї. І загалом, успіхи та зміни ситуації на фронті – це завдяки вправності наших Збройних сил та нашого командування. Росіяни дуже інертні. Я б так не казав, що вони щось зменшують, чи у них чогось не вистачає. Я кажу, що наші Збройні сили просто кращі.
- Це точно. Три тижні тому ви ввели затяжну комендантську годину, ви розповіли про певні проміжні результати, але про остаточні результати обіцяли розповісти разом із правоохоронцями. Наразі можете розказати висновки і чи задоволені ви результатом затяжної комендантської години?
- Так, я казав, що після того, як оприлюднять правоохоронці дані, я зможу прокоментувати. Вони ще це тримають, скажімо так. Загалом, я задоволений результатом, тому що завдяки цій роботі й зараз проводяться певні дії, які допомагають розкривати тих чи інших зрадників. Процес йде на базі того, що було опрацьовано в ході тієї комендантської години.
- Можете привідкрити завісу – серед тих, хто був спійманий, було більше агентів РФ чи місцевих жителів?
- Більше було місцевих жителів, зараз більше 20 людей знаходяться під вартою – те, що я можу сказати. Багато йде слідчих дій.
- Це були більше "любителі Росії" чи "ті, хто заблукав"?
- Все по-різному, я вам так скажу. Дуже індивідуально, це не масове явище у нас в Миколаєві, кожний випадок індивідуальний.
- Нещодавно в Мінінфраструктури заявили, що, на жаль, миколаївські порти не можуть бути включені до "зернового коридору". Чи вважаєте ви це рішення виправданим і що треба зробити – мабуть, крім звільнення Херсонщини, нічого – але все ж таки чи є якісь виходи, щоби включити миколаївські порти до зернового коридору?
- На жаль, я вважаю, що це рішення правильне через безпекову складову. У нас дуже близько проходять бойові дії та забезпечити безпеку суднам, в тому числі міжнародним, дуже важко в таких умовах. Гадаю, що це питання можна поновити трохи пізніше.
- Щодо збору врожаю на Миколаївщині, чи можна вже говорити про проміжні підсумки?
- Понад 80% зібрали, там, де могли, навіть у "сірій зоні" комбайни збирали. Жертв немає, були поранені, декілька комбайнів та тракторів таки підірвали, але загалом ситуацією задоволений. Усі зібрали урожай і перевезли на свої склади трохи далі від лінії.
- Чи налагодили ви це питання? За скільки тижнів ви змогли налагодити питання з вивозом? Бо раніше ви казали, що були певні проблеми і з дотриманням теплового режиму?
- Ми цю ситуацію вирішили, скажімо так, в ручному режимі по цих фурах, які забирали врожай. Наразі ситуація вирівнялася, кількість фур зменшилася, пік пройшов. Очікуємо восени наступної хвилі. Але зараз ми забезпечили виїзд усіх вантажівок з області.
- І бюджет отримав кошти?
- Не знаю, як бюджет отримав кошти, не всі фермери продають зерно, бо ціна замала і вони чекають. Зараз, коли відкрилися коридори, ціна почала вирівнюватись по Дунаю. Зараз буде збільшення і люди думатимуть, продавати чи ні.
