Роками жив у Дамаску: Режим Асада допомагав будувати соратник Гітлера

Алоїз Бруннер, колись найбільш розшукуваний нацист у світі, провів свої останні роки в камері в Дамаску. Однак за десятиліття, які він провів як гість режиму Хафеза Асада в Сирії після втечі з післявоєнної Німеччини, Бруннер довів свою цінність, перш ніж його засудили до тюремного ув'язнення. Про це пише Daily Mail, передають Патріоти України.

Будучи заступником архітектора Голокосту Адольфа Ейхмана, Алоїз Бруннер керував депортаціями євреїв із таких країн, як Греція, Франція та Австрія, і проводив допити, внаслідок яких, як кажуть, на стінах його кабінету залишалися плями крові та кульові отвори.

Військовий злочинець, який, можливо, дожив до 2010 року, згідно з даними Центру Симона Візенталя, консультував сирійську диктатуру за методами катувань, яких він навчився, обіймаючи різні посади, зокрема посаду коменданта табору для інтернованих Дрансі під Парижем. Під кінець Другої світової війни Бруннер ліквідував підпілля у Словаччині.

Після Другої світової війни Бруннер втік із австрійського Лінца до Мюнхена, де деякий час працював під чужим ім'ям водієм вантажівки американської армії. З 1947 року працював на шахті Карл Функе в Ессені. Боячись викриття, 1954 року втік до Єгипту, а потім до Сирії, де жив під ім'ям доктора Георга Фішера і співпрацював із сирійськими спецслужбами. Його неофіційно називали "батьком сирійських спецслужб". 1961 року служба французької контррозвідки офіційно занесла його до списку нацистських злочинців, перебування яких у Сирії було встановлено абсолютно точно. Ізраїльські спецслужби неодноразово намагалися його ліквідувати: Бруннер двічі отримував поштою заміновані пакети. 1961 року під час вибуху одного з них Бруннер позбувся ока, а 1980 року — чотирьох пальців на лівій руці.

Французькі військові суди заочно засудили його до смерті 1954 року. У 2001 році його знову заочно засудили, цього разу до довічного ув'язнення. Сирійський уряд завжди відмовлявся визнати факт проживання Бруннера в Сирії. За деякими даними, аж до жовтня 1991 року він жив у сирійській столиці, і тільки потім його перевезли в Латакію.

Від екстрадиції його захистив Хафез Асад, батько поваленого президента Сирії Башара Асада, який втік до Росії після краху його режиму.

Мисливець за нацистами Ефраїм Зурофф заявив 2014 року, що він "на 99 відсотків упевнений", що Бруннер помер 2010 року, а потім його поховали в нині невідомому місці в Дамаску.

Хто такий Алоїз Бруннер

Військовий злочинець був одного разу описаний Ейхманом, страченим в Ізраїлі 1962 року після того, як його схопив Моссад в Аргентині, як один із його найкращих людей. Ейхман посилав його спостерігати за депортаціями щоразу, коли відчував, що вони просуваються "занадто повільно".

Більшу частину часу він витрачав на полювання на євреїв, які втекли у відносну безпеку окупованої Італією зони на Французькій Рив'єрі. Вважається, що він відправив до таборів 47 000 євреїв в Австрії, 44 000 у Греції, 23 500 у Франції та 14 000 у Словаччині. Більшість загинули в концтаборах.

Мисливець на нацистів Симон Візенталь у своїх мемуарах 1989 року писав: "Серед нині живих злочинців Третього рейху Алоїз Бруннер, безсумнівно, найгірший. У моїх очах він був найгіршим з усіх. У той час як Адольф Ейхман розробляв генеральний план знищення євреїв, Алоїз Бруннер його реалізував".

У телефонному інтерв'ю газеті Chicago Sun Times 1987 року Бруннер заявив, що не шкодує про свою участь у Голокості. "Усі вони заслуговували на смерть, тому що були агентами диявола і людським сміттям. Я ні про що не шкодую і зробив би це знову", — сказав він.

Злочини Бруннера було розкрито, коли Ейхман постав перед судом в Ізраїлі. З'ясувалося також, що Бруннер намагався організувати викрадення доктора Нахума Гольдмана, президента Всесвітнього єврейського конгресу, щоб обміняти його на Ейхмана. Однак план провалився, коли колишні нацистські командири відмовилися взяти в ньому участь і інформація про план просочилася до Візенталя.

Відомо, що Бруннер жив у Дамаску за адресою вулиця Георга Хаддада, будинок 22, де також жили інші німці у вигнанні, зокрема Фанц Штангль, колишній комендант концтабору Треблінка. Однак у 1980-х і 1990-х роках пересування Бруннера стали все більш обмеженими після того, як він дав кілька інтерв'ю, порушивши наказ Асада-старшого залишатися в тіні.

У 1996 році Асад наказав посадити його у в'язницю на невизначений термін. Один з охоронців сказав, що "двері зачинилися і більше не відчинялися". Нібито сирійський командир дав вказівку тюремникам: "Не вбивайте цю свиню, але й не намагайтеся залишити її в живих". Однак Бруннер пережив самого Хафеза Асада, який помер 2000 року.

Були великі надії на те, що колишній окуліст Національної служби охорони здоров'я Британії Башар Асад буде іншим, але він продовжив терор свого батька і не видав Бруннера. Вважається, що дітищем Бруннера була сумнозвісна в'язниця Сайєдна, відома також, як "Червона в'язниця", або "Людська бійня", неподалік від Дамаска.

Телеканал CNN опублікував відео, коли журналістка Кларисса Вард, оглядаючи з сирійськими повстанцями "Червону в'язницю", виявила ув'язненого, який три місяці не бачив сонця. Чоловік був у камері, яку пропустили, звільняючи ув'язнених.