Росія нарощує терор тилової України дронами-камікадзе: Як підвищити ефективність мобільних вогневих груп і що для цього потрібно, - Злий Одесит

Дрони-камікадзе Shahed-136 стали основним засобом терору російських окупаційних військ починаючи з 2022 року. Тоді командування окупантів побачило перспективу застосування цих засобів ураження як альтернативу дорогим і повільним у виробництві ракетам. Звісно, їхні функціонали непорівнянні, але масове виробництво "камікадзе" змушує постійно шукати нові рішення для протидії загрозі з повітря. І важлива роль у цьому відводиться мобільним вогневим групам.

Що змінилося за чотири роки війни

Росія регулярно проводить модернізацію та покращення Shahed-136. І ті дрони-камікадзе, що зараз тероризують Україну, не схожі на ті, що вперше атакували наші міста у 2022 році. За цей час вони отримали понад сотню різних покращень, були представлені десятками модифікацій – як із незначними, локальними змінами, так і з серйозним втручанням аж до зміни складу матеріалу фюзеляжу.

Окремо слід розглядати не тільки зміну тактико-технічних характеристик Shahed-136, а й тактику їхнього застосування противником, часто засновану на прагненні знизити ефективність українських засобів протидії – ППО.

З 2022 року найпоширенішим і досить ефективним засобом протидії терору Shahed-136 стали мобільні вогневі групи (МВГ), завдяки яким ефективність перехоплення повітряних цілей у минулі роки доходила до 90-95%. Але нині показник перехоплень балансує на 83%, знизившись за рік на 10%.

Це зумовлено як вищезгаданими постійними поліпшеннями дронів-камікадзе Shahed-136, регулярною зміною тактики, що підлаштовується під кожен окремо взятий випадок, так і зростанням кількості застосовуваних засобів терору.

Наприклад, якщо в січні 2024 року РОВ застосували 334 дрони-камікадзе за місяць, то в січні 2025 року цей показник був уже 2 507 Shahed-136 і дронів-приманок "Гербер"/"Пародій". У грудні 2025-го РОВ застосували вже 5 131. Абсолютний же рекорд був зафіксований у липні – 6 394.

Усі ці фактори виводять проблему підвищення функціональності мобільних вогневих груп як одну з основних, розв'язання якої повинно стати одночасно як оперативним, так і комплексним.

Розширення функціоналу МВГ

Перш ніж висловити свою думку щодо розширення функціоналу мобільних вогневих груп, хочу звернути увагу, що в цьому матеріалі буде приділено увагу саме мобільним групам як одному з елементів ППО. Тому що тільки комплексний підхід дає найбільший результат за ККД. Без поліпшення і раціоналізації використання категорій цього комплексу неможливо досягти високого результату за допомогою тільки одного з елементів.

Питання про підвищення ефективності МВГ пульсує в інформаційному просторі ще з кінця 2024 року, коли кількісне нарощування застосування противником дронів було помітне неозброєним оком, а тактика, яку ворог часом застосовував, робила мобільні групи неефективними.

Наприклад, противник обирав маршрути для польотів Shahed-136 над непрохідною місцевістю, болотами, лісами, руслами річок, озерами тощо. Також РОВ часто застосовували тактику високого польоту, коли Shahed-136 міг заходити на ціль на висоті 2 км і більше, що робило ведення вогню з кулеметів ДШК і Browning M2 неефективним. Часом "Шахеди" досягали і 5 км (хоча і дуже рідко), що вже робило неефективним вогонь із зенітних установок і навіть ПЗРК.

Проте саме тоді з'явилася перша ідея щодо розширення функціоналу МВГ за допомогою посилення стрільця з кулеметів ДШК або Browning M2 окремою вогневою одиницею потужнішого типу, зокрема – ЗУ-23-2. Також вельми доречним здавалося зробити ПЗРК штатною комплектацією кожної мобільної вогневої групи.

Питання полягало лише в тому, де взяти стільки ЗУ-23-2 і ПЗРК. Хоча відповідь була і полягала вона у взаємодії з країнами, де таких зенітних установок є велика кількість. Також це порушувало питання про те, що МВГ мали бути перетворені на мобільні пари, якщо використовувати комбінацію Browning M2 і ЗУ-23-2.

Крім того, стара радянська ЗУшка вимагала і додаткових поліпшень. Наприклад, в Одесі КБ "Технарі" проводили їхню модернізацію зі встановленням на них тепловізійних комплектів із монітором, а також пристрою підсвічування "Полоз", що дає змогу фіксувати об'єкт типу Shahed-136 на дистанціях до 2,5 км з ефективним підсвічуванням об'єкта лазерним випромінювачем – до 950 метрів.

Це все в рази підвищувало рівень боротьби з повітряними цілями в нічний час доби.

Крім того, ПЗРК Stinger та аналоги також потребували модернізації, зокрема, за допомогою встановлення сучасних тепловізорів.

У будь-якому разі це значно здорожувало застосування самих МВГ за більш розширеним функціоналом. Але підкреслю, це не скасовує необхідності масштабування всіх вище озвучених модернізацій, навіть з урахуванням усього того, що буде викладено нижче. Саме це і є комплексним підходом з максимальним результатом ефективності.

Проте багато що змінилося з появою зенітних дронів, які стали дешевшою і значно спрощеною версією ПЗРК, хоча повністю їх між собою порівнювати неправильно.

Буквально днями прозвучала думка про те, що мобільні вогневі групи із зенітними дронами можна було б розміщувати на дахах багатоповерхівок, тим самим підвищуючи ймовірність успішного перехоплення під час нальотів у містах.

Передчуваю критичні відгуки щодо цієї ідеї: мовляв, у такий спосіб будь-яка багатоповерхівка з МВГ може стати законною ціллю для РОВ і вони будуть цілеспрямовано по них бити. На мій погляд, це найбезглуздіша заява, яку тільки можна було собі уявити, але вона продовжує жити в нашому суспільстві й досі.

По-перше, засоби ППО – це засоби оборони, і вони захищають, а не нападають, що не робить місця їх розміщення абсолютно законною ціллю.

По-друге, а чим займаються РОВ з 2022 року? Вони ніколи не били цілеспрямовано по багатоповерхових будівлях і не вбивали українців заради самого вбивства? Чи не геноцидом РОВ займаються всі ці роки? І якби елементи ППО були розміщені на тих будівлях, які були атаковані окупантами і де загинули люди, чи не підвищили б вони ймовірність знищення ворожого засобу ураження?

По-третє, розміщення елементів ППО на дахах багатоповерхівок практикується в усі часи, у всіх війнах і всіма країнами. ППО розміщують на дахах як у відсталих країнах із примітивною протиповітряною системою захисту, так і у високотехнологічних – таких, як, наприклад, Південна Корея. Навіть на даху Білого дому розміщені ЗРК ближнього радіуса дії.

Але тут дилема в тому, що МВГ на даху будинку – це вже не мобільна вогнева група, а стаціонарна одиниця, обмежена в русі площею самого даху. Зі свого боку повноцінна МВГ з розрахунком зенітних дронів – це рішення, яке може на порядок підвищити ефективність мобільних груп.

Крім стрільця з великокаліберного кулемета, штатно, МВГ в наших реаліях просто зобов'язана мати розрахунок операторів зенітних дронів. Це базова потреба!

Ідеальна МОГ

Не хочу претендувати на якусь непорушну і незаперечну правоту та істину суджень – я лише розглядаю варіанти. Але в нинішніх умовах загроз і викликів сучасна МОГ перетворюється на окрему гілку ППО зі своїми ешелонами.

Це вогневий розрахунок великокаліберних кулеметів 12,7-мм, ДШК і Browning M2, а також варіанти.

Це зенітний розрахунок ЗУ-23-2 з усіма необхідними для максимального показника перехоплення поліпшеннями установки.

Це наявність стрільця ПЗРК, щонайменше одного на таку вогневу пару, з усіма супутніми поліпшеннями самого засобу ураження.

Це включення в кожну стрілецьку групу розрахунків зенітних дронів, тобто на пару – два розрахунки або щонайменше два оператори.

Такі мобільні вогневі групи за правильного, раціонального масштабування їх застосування цілком можуть підвищити показник перехоплень до 95%.

Але, як завжди, тут питання можливостей, засобів, компромісів і елементарно готовності чути і сприймати раціональні рішення, а не фіксація на уніфікованому засобі, який без комплексного підходу ніколи результату вище закладеної в нього межі не видасть.

Джерело