Росія не може розраховувати на успіх навколо Бахмута та під Донецьком, - Сергій Згурець (карти)

Нова лінія оборони росіян після контрнаступу ЗСУ на Харківщині

Внаслідок успішного наступу на Харківсько-Ізюмському напрямку ЗСУ звільнили від окупантів понад 6 тис. кв. км нашої землі. Україна повернула значну кількість населених пунктів і цього тижня продовжила наступальні дії на північному сході. Ворог втратив значну кількість особового складу і безпрецедентну кількість зброї та військової техніки.

Ворожі сили, які вцілили – наприклад, частина підрозділів 6-ої армії Західного військового округу та Північного і Балтійського флотів - відійшли на територію Бєлгородської області та там зосередились вздовж державного кордону України. Там вони намагаються якимось чином відновитися. Частини підрозділів з 20-ї армії, першої танкової армії ЗВО відійшли за річку Оскіл по рубежу Лівий берег річки Оскіл – Борова – Лиман – Кремінна – Рубіжне. Раніше прогнозували, що ворог триматиме оборону на ділянці між річкою Оскіл та містом Сватове на Луганщині, проте поки не видно жодних активних заходів у противника зі створення реальної лінії оборони.

Увечері Генштаб повідомив, що українські військові відбили атаки росіян в районі Куп’янська. Нагадаю, на Сватівському напрямку ЗСУ взяли лівий берег Куп’янська, звільнили Діброву та Щурове. Останній пункт знаходиться на східному березі річки Сіверський Донець за 6 км від Лиману. Експерти-оптимісти вважають, що подальше українське просування на Схід від річки Оскіл і на Північ від річки Сіверський Донець може спричинити охоплення російських військ навколо Лиману і відкрити підступи до Лисичанська і зрештою, до Сєвєродонецька. Але це припущення, бо немає інформації про резерви ЗСУ.

Російські війська не можуть розраховувати на успіх навколо Бахмуту та Донецька

Донецький напрямок. Тут Росія продовжує наступальні операції навколо Бахмута та Донецька, попри те, що логіки в цьому не вбачається. З огляду на розгром російського Ізюмського угруповання, яке «нависало» над Донецьком і мало за ціль здійснювати наступальний прорив на Південь – зараз такої можливості немає. Попри це російські війська намагаються тиснути зі сходу та південного сходу на Бахмут, намагаючись перекрити всі дороги та постачання до міста. Бойові дії в районі Бахмута ведуть підрозділи ПВК "Вагнера", бої тривають біля Білогорівки, Спірного, Соледару. Трохи далі на Авдіївському напрямку ворог намагається просуватися до Красногорівки. Генштаб повідомив, що ЗСУ відбивають всі атаки на Бахмут, Авдіївку та на південний Захід від Донецька. Росіяни не можуть розраховувати на успіх навколо Бахмуту та Донецька, але будуть продовжувати зусилля щодо завоювання позицій у Донецькій області, не рахуючись з втратами, але без результату.

Чому наступ ЗСУ на Херсонщині має повільний темп

Операція у Херсонській області на правому березі Дніпра суттєво відрізняється від Харківсько-Ізюмської операції. Йдеться про значно повільніші темпи просування. Чому так? Територія Правобережжя, яка зараз зайнята підрозділами російської армії, складна для проведення наступальних операцій. Цей регіон розсікає безліч каналів, які є невеликими, але суттєвими водними перешкодами. Частина фронту проходить вздовж річки Інгулець, яку при потребі потрібно форсувати, а відсутність лісових масивів і інших природних укриттів суттєво ускладнює використання бронетехніки.

З цієї причини ЗСУ використовують тактику наступу з використанням лише однієї піхоти. Одночасно артилерійсько-ракетні підрозділи забезпечують максимальний вогневий вплив на російську військову інфраструктуру та їх сили у ближньому та далекому тилу. Цей вплив є основним елементом, хоча і повільного, але досить стабільного просування наших наземних сил.

Зусилля ЗСУ на Херсонщині розподілені на трьох напрямках – траса від Миколаєва до Херсону з наближенням до Киселівки та Чорнобаївки, другий – поблизу українського плацдарму через річку Інгулець – від Сухого Ставка в напрямку Берислава та Нової Каховки і третій – витискання росіян на захід від Високопілля. Зараз ідуть бої біля Правдиного та на Інгулецькому плацдармі – це два сектори цього фронту, які найбільш напружені.

Ворог не покидає спроб перекидати техніку, паливо та боєприпаси для утримання свого угруповання на правому березі Дніпра, а наші війська регулярно перебивають лінії ворожих постачань – мостами, понтонами та поромами. Також регулярно проводяться удари по скупченню живої сили – вони достатньо ефективні. Оперативна обстановка та тип місцевості на Херсонському напрямку визначають формат боїв як бої на виснаження. Вони можуть тривати ще певний і достатньо тривалий період, але з переможним результатом саме для України. Тут лише питання часу, формально, можна не поспішати і далі виснажувати ворога, але коли ми бачимо, що відбувалося в окупованому в Ізюмі, то хочеться, що наша земля була звільнена якомога швидше. За рахунок майстерності наших воїнів та надання закордонної допомоги.