Росія погрожує "великим наступом" улітку: яким насправді є потенціал окупаційних військ і які рішення може ухвалити ворог - Злий Одесит

Літня наступальна кампанія армії країни-агресора зараз у всіх на слуху. Російські пропагандисти та офіційні особи регулярно погрожують великим наступом, масштаби якого "раніше ніхто не бачив". Але чи дійсно армія РФ зразка 2025 року здатна на масштабну загальновійськову наступальну операцію?

Перш ніж оцінити можливості РОВ у 2025 році для проведення масштабних наступальних кампаній, варто згадати, що у 2022-му повномасштабне вторгнення в Україну здійснювалося угрупованням від 180 до 200 тисяч осіб, і до кінця року ними було захоплено близько 64,7 тис. км².

Станом на кінець 2024 року кількість російських військ в Україні перевищувала 600 тис., але окупованих територій було 67,8 тис. км². Тобто за два роки повномасштабної війни було захоплено 3,1 тис. км²?

З чим може бути пов'язане таке зниження потенціалу РОВ у питанні просування і захоплення територій України? Звичайно, зі зниженням показників якості та кількості комплектації російських військ. І саме про це сьогоднішній матеріал. Не про те, як проводитиметься літня кампанія РОВ і на яких напрямках вони робитимуть акцент, яку тактику оберуть. Йдеться саме про потенціал, і чому це призведе до ще більшої м'ясорубки і ще більших втрат у окупантів, ніж у 2024-му.

Деградація РОВ

Коли російські окупаційні війська почали повномасштабне вторгнення, то в їхньому складі були повністю укомплектовані підрозділи, які на той момент формувалися за принципом батальйонних тактичних груп. І недарма, адже БТГр – це у певному сенсі той самий показник, що дає змогу оцінювати ефективність військ у наступі та обороні.

У 2022 році я дуже часто вдавався до розрахунків потенціалу угруповань, спираючись саме на комплектацію підрозділу за зразком БТГр, завдяки чому вивів "індекс БТГр" – розрахункове порівняння можливостей групи військ, з урахуванням поділу її на повноцінні батальйонні тактичні групи. Залежно від відповідності комплектації цих військ такому поділу, а також відповідності функціоналу робився висновок про їхню боєздатність та ефективність.

Базою такої оцінки є стандартна штатна комплектація БТГр: 11 танків, 33 ББМ, 12 САУ, 12 РСЗВ, 3 ЗРК/ЗРПК і 3 РЕБ. Також до складу входять підрозділи з ПЗРК, ПТРК і мінометна батарея. Залежно від того, наскільки підрозділ відповідає цьому показнику, можна робити відповідні висновки щодо його ефективності в наступі та обороні.

Звісно, на "індекс БТГр" впливають й інші показники: від рельєфно-ландшафтних особливостей місцевості, де здійснюється наступ, до кількості населених пунктів по фронту 2-4 км і на глибину до 5 км, та інших. Але в ці особливості я не буду заглиблюватися.

А тепер наш улюблений з вами розділ – ця цікава математика. А саме – який вигляд мають ті чи інші групи військ або скупчення формувань РОВ на певних напрямках з урахуванням цього еталонного показника.

Відразу зазначу, що в списку оцінки присутні тільки ті групи військ і формування, чисельність яких можна оцінити відносно, але достатньою мірою, щоб мати уявлення про їхню комплектацію.

Курська ГВ

Особовий склад – 65 тисяч або 82 БТГр.

Танки – близько 120 одиниць або 13% від необхідної кількості, дефіцит 87%.

ББМ – близько 500 або 18% від необхідної кількості, дефіцит 82%.

Ствольна артилерія – близько 700 одиниць або 77% від необхідної кількості, дефіцит 23%.

Як бачимо, Курська ГВ переважно орієнтована на людський ресурс, підтримуваний артилерією. Окремо можна говорити і про підтримку авіацією, що здійснюється в цьому регіоні більш інтенсивно і з меншими ризиками, але все ж таки такого потенціалу бракує для проведення результативної загальновійськової наступальної операції. Особливо з метою захоплення Сум або області загалом.

Курської ГВ достатньо для проведення тривалих диверсійних дій у прикордонній зоні, а також для здійснення терору ближнього тилу великою кількістю обстрілів ствольною артилерією.

ГВ "Восток"

Особовий склад – щонайменше 80 тисяч тіл або 100 БТГр.

Танки – близько 350 або 32% від необхідної кількості, дефіцит 68%.

ББМ – близько 850 або 26% від необхідної кількості, дефіцит 74%.

Ствольна артилерія – близько 500 або 42% від необхідної кількості, дефіцит 58%.

Знову-таки, основний акцент на людський ресурс, тоді як із технікою, ОБТ і ББМ серйозний дефіцит, що не дає змоги проводити наступ згідно зі статутом.

Дефіцит техніки намагаються компенсувати людьми і неспеціалізованою технікою, що призводить до більших втрат особового складу і змушує посилювати його залучення в штурмах, що збільшує прірву між кількісним показником о/с та комплектацією підрозділів і призводить згодом до ще більших втрат.

Торецький напрямок

Особовий склад – близько 50 тисяч або 63 БТГр.

Танки – близько 150 або 21% від необхідної кількості, дефіцит 79%.

ББМ – близько 300 або 14% від необхідної кількості, дефіцит 86%.

Ствольна артилерія – близько 350 або 50% від необхідної кількості, дефіцит 50%.

Покровський напрямок

Особовий склад – щонайменше 80 тисяч тіл або 100 БТГр.

Танки – близько 350 або 32% від необхідної кількості, дефіцит 68%.

ББМ – близько 650 або 20% від необхідної кількості, дефіцит 80%.

Ствольна артилерія – 650 або 54% від необхідної кількості, дефіцит 46%.

ГВ "Днєпр" – Запорізький напрямок

Особовий склад – близько 70 тис. або 82 БТГр.

Танки – близько 300 або 33% від необхідної кількості, дефіцит 67%.

ББМ – близько 700 або 26% від необхідної кількості, дефіцит 74%.

Ствольна артилерія – близько 650 або 65% від необхідної кількості, дефіцит 35%.

Куп'янський напрямок

Особовий склад – близько 35 тисяч або 44 БТГр.

Танки – близько 400 або 83% від необхідної кількості, дефіцит 17%.

ББМ – близько 750 або 52% від необхідної кількості, дефіцит 48%.

Ствольна артилерія – близько 400 або 75% від необхідної кількості, дефіцит 25%.

Єдиний напрямок у зоні відповідальності ГВ "Запад", який має у складі задіяних тут підрозділів максимальну комплектацію з бронетехніки, що стало можливим завдяки наявності у складі цієї групи військ так званої 1 танкової армії.

Чому так званої? Оскільки 1 ТА такою зараз вважати можна виключно формально, але загалом завдяки цьому формуванню ГВ "Запад" має з усіх ГВ РОВ найкращий показник комплектації.

Щоправда, навіть така обставина не дає змоги цьому угрупованню демонструвати вражаючі результати наступальних дій, які тривалий час обмежувалися винятково тактичного рівня досягненнями.

Лиманський напрямок

Особовий склад – близько 35 тисяч або 44 БТГр.

Танки – понад 400 або 83% від необхідної кількості, дефіцит 17%.

ББМ – близько 900 або 62% від необхідної кількості, дефіцит 38%.

Ствольна артилерія – близько 300 або 60% від необхідної кількості, дефіцит 40%.

Ситуація аналогічна Куп'янському напрямку – особливо після того, як 20 ОВА отримала посилення підрозділами 1-ї ТА.

Сіверський напрямок

Особовий склад – близько 26 тисяч або 33 БТГр.

Танки – 150 або 42% від необхідної кількості, дефіцит 58%.

ББМ – близько 300 або 27% від необхідної кількості, дефіцит 73%.

Ствольна артилерія – близько 200 або 51% від необхідної кількості, дефіцит 49%.

Краматорський напрямок

Особовий склад – 17 тисяч або 21 БТГр.

Танки – 130 або 56% від необхідної кількості, дефіцит 44%.

ББМ – 200 або 29% від необхідної кількості, дефіцит 71%.

Ствольна артилерія – близько 150 або 60% від необхідної кількості, дефіцит 40%.

Висновки

Як ми бачимо з вищеописаних розрахунків низки груп військ РОВ, дефіцит техніки в підрозділах нерідко перевищує 60-70%. Саме це є однією з причин, чому армія країни-агресора не може проводити масштабних загальновійськових операцій на широкому фронті, з проривом оборони противника.

Для пояснення: проривом оборони можна вважати наступ по фронту 30-50 км із глибиною прориву до 20-30 км у максимально стислі терміни – 2-3 тижні.

Саме це і є прорив оборони, а не вигризання по 50-100 метрів щодня лісопосадками, що розтягнулося на роки і вилилося в колосальні втрати, що наближаються до мільйонного показника.

Проте не варто сприймати вище озвучену інформацію як втішну. В умовах гострого дефіциту техніки РОВ компенсують її великою кількістю людей і неспеціалізованої цивільної техніки (автомобілі, мотоцикли, квадроцикли тощо). Зрозуміло, це не підвищить ефективність ворожих штурмів і наступу, а лише частково розв'яже проблеми, що виникли у росіян.

Небезпека подальшого погіршення становища РОВ у питаннях продовження проведення таких штурмів полягає і в тому, що військово-політичне керівництво Росії, розуміючи, що поступально виникає і дефіцит людського ресурсу, може вдатися до відкритої загальної мобілізації.

З огляду на те, що суспільство в РФ уже прогрівають цією темою (зокрема, заявами Дмитра Пєскова про "Сталінську мобілізацію"), цілком можливо, що рішення вже ухвалене і буде озвучене найближчим часом.

Джерело