"Росія продовжує плакатись на СБУ – в ООН і взагалі, де тільки можна: злобний Малюк їм моста знищив, десятки видатних маніяків повбивав і взагалі страшний, Кремль безсоння змучило!" - пише політтехнолог Олексій Голобуцький на своїй сторінці у соцмережі "Фейсбук", передають Патріоти України, та продовжує:
"Ну, з Кримським мостом ясно: вони пів року, бідненькі, змушені були тягати зброю, снаряди і живу силу на Крим поромами і навіть десантними кораблями. А як великих десантних кораблів майже на стало (в чому знов винна СБУ і «Морські Малюки» з «Мамаями» - на їхньому рахунку 11 вражених кораблів ворога з
десь 30-х) – то змушені оце тягти рейки з Ростова до Криму. І всі знають: щойно дотягнуть до чогось значущого – СБУ і по цій залізничній гілці лупоне, доведеться починати знов.
Що характерно, на враження НПЗ ані Маша Захарова, ані їхній Сєрґєй «Сумна Коняка» Лавров не скаржаться: попри всі економічні втрати (і очікувані ще більші) поспівчувають їм хіба «видатні африканські союзники». Решта вже знайшли альтернативних постачальників.
А експорт нафти зі США встановив п'ять нових щомісячних рекордів відтоді, як західні країни почали запроваджувати санкції проти Росії у 2022 році. Американські постачальники пробираються на ринки, де колись домінували ОПЕК та її союзники. Порушення енергетичних потоків після вторгнення Росії в Україну створило новий попит на американські барелі. Поставки до Європи та Азії різко зросли, перетворивши США на одного з найбільших світових експортерів. Тому і лишається клоунам з МЗС РФ хіба пускати сльозу за Прілєпінимі і Татарськими всілякими".
Інформація, котра опублікована на цій сторінці не має стосунку до редакції порталу patrioty.org.ua, всі права та відповідальність стосуються фізичних та юридичних осіб, котрі її оприлюднили.
У соцмережах набирає популярності математичний вираз, передають Патріоти України. 50 – 25 ÷ 5 × 2. На перший погляд він здається елементарним, однак саме порядок виконання дій змушує багатьох отримувати неправильну відповідь. Частина людей спочатку від...
Верховна Рада навіть у нинішньому стані продовжує працювати. Попри проблеми монобільшості, дефіцит голосів, кадрове виснаження та якість законодавчого процесу, парламент ухвалює закони, необхідні країні, що воює. Але тут і виникає головний парадокс — і...
