Російський проєкт "Рассвет" уже задіяний у війні проти України: у чому небезпека і як протидіяти загрозі - Злий Одесит

Росія не припиняє спроб створити власний аналог супутникової системи Starlink – "Рассвет", який має повністю забезпечити російське угруповання в Україні цілодобовим зв’язком і управлінням. Розвиток цього проєкту гальмує ціла низка чинників, серед яких як санкції, так і технологічна ненадійність супутників. Але на створення супутникового угруповання й надалі виділяють колосальні кошти.

На початку листопада Головне управління розвідки Міноборони України офіційно підтвердило, що Росія використовує "Рассвет" для проведення військових операцій, зокрема для управління дронами. Але через мале покриття та недостатню кількість супутників на орбіті російські окупаційні війська наразі не можуть підтримувати якісний цілодобовий зв’язок. Попри це, компанія Бюро-1440 продовжує розвивати проєкт, і в жовтні було представлено досить компактний мобільний термінал "Рассвет" – 1440.УЛЬТРА і 1440.МІНІ.

У майбутньому "Рассвет" може становити цілком реальну загрозу не лише для України, а й для будь-якої іншої країни, проти якої Росія може планувати гібридне або пряме вторгнення. Поки що можливості агресора обмежені виключно завдяки цілком очевидним чинникам, властивим практично всім російським розробкам.

Низька надійність

Супутники "Рассвет" уперше вийшли на навколоземну орбіту під час пробної місії 27 червня 2023 року в кількості трьох одиниць. Наступний експериментальний запуск трьох супутників відбувся у травні 2024 року.

Повноцінну серійну групу з 16 супутників виводили на орбіту 23 березня та 19 липня 2026 року.

Примітно, що під час усіх запусків у кожній із груп виводили на орбіту зовсім різні апарати, які відрізнялися від місії до місії навіть зовні. Тобто загальна концепція супутника постійно змінювалася, але це не найцікавіша деталь.

Станом на сьогодні з усієї виведеної групи супутників два апарати повністю втрачено. Практично всі серійні супутники не досягли проєктної висоти орбіти в 800 км і перебувають на висотах у межах 500 км і нижче. Це не критично для виконання їхніх завдань, але така висота не є проєктним параметром для групи. Крім того, частина супутників продовжує знижуватися.

Зокрема, супутник №11 перебуває на висоті 480 км, №26 – 358 км, а №14 – 340 км. Супутник №17 і зовсім згорів у верхніх шарах атмосфери 30 жовтня.

Головна проблема – низька надійність електричних плазмових двигунів, а також недостатня тяга для виведення супутників на задану орбіту.

Тобто, з одного боку, первинне угруповання начебто й працездатне, але не відповідає параметрам, заданим спочатку, – і втрачає один супутник за іншим.

Не виключено, що у 2027 році буде втрачено частину супутників першого й другого серійних запусків. Але це не єдина проблема "Рассвета".

Тотальна залежність від "санкційки"

"Рассвет", який створюють як російську "відповідь" Starlink і який у перспективі може становити пряму загрозу країнам Заходу, цілком і повністю заснований на… західних технологіях.

Наприклад, у проєкті застосовують радіовимірювальну техніку та системи тестування електроніки від американської компанії Keysight. Як систему орієнтації супутників використовують обладнання німецької VectronicAerospace, а саме – маховики VRW-D-6. З німецького обладнання також використовують лазерні й оптичні установки TOPTICA, а також вимірювачі та тестери радіосигналів Rohde & Schwarz.

Ці та багато інших західних пристроїв і обладнання потрапляють до Росії контрабандою або через посередників із реекспорту. Звісно, основний посередник для РФ – це Китай, і в цьому ланцюжку задіяна компанія Shanghai Modern Aerotech. Також у контрабандних поставках задіяні турецькі фірми.

Наразі понад 90% компонентів "Рассвет" – це або західна продукція, особливо радіаційно стійка мікроелектроніка, або китайські аналоги.

У певному сенсі це збільшує собівартість супутників, що виробляються, і знижує темпи їхнього складання, які залежать від постачання контрабандної продукції, що грає нам на руку. Але, з іншого боку, це чітко вказує, що класичні санкції лише частково виконують своє завдання, не позбавляючи Росію повністю можливості виробляти продукцію, що складається із західних технологій.

Третя вразлива ланка

Окрім низької надійності, постійного доопрацювання проєкту супутників і гострої залежності від контрабанди, на користь України в питаннях запуску російського "Рассвета" може і має зіграти масштабована вразливість Росії перед ударами СОУ.

При цьому йдеться не лише про цехи Бюро-1440, де відбувається складання "Рассвета", а саме особливу економічну зону "Технополіс Москва" – АТ "Лабс 1440", де виробляють сонячні батареї для супутників та обладнання супутникового зв’язку, а також місто Дубна Московської області – "ФАБ Рассвет", де комплектують блоки супутникового зв’язку, термінали й телекомунікаційне обладнання.

Йдеться і про вразливість інших підприємств стратегічного значення. Наприклад, ракетно-космічний центр "Прогресс" у Самарі, де розташоване виробництво ракет-носіїв "Союз-2", які використовують для виведення супутників "Рассвет" (по ньому вже завдавали ударів ракетами "Фламінго"). Або "НПО Лавочкина" у Хімках, яке бере участь у виробництві розгінних блоків "Фрегат", перехідних систем і адаптації супутників до ракет-носіїв.

Знищення будь-якого зі складальних і виробничих майданчиків, залучених до проєкту може значною мірою вплинути на його реалізацію.

Висновки

Для забезпечення безпеки України та Європи в майбутньому від зростаючої загрози проєкту "Рассвет" необхідно вже зараз вживати невідкладних заходів.

Україна має можливості для знищення виробничих майданчиків, а також абсолютно не обмежена в питаннях ліквідації провідних фахівців Бюро-1440.

Європа та США мають докладати зусиль для посилення санкцій і виявлення контрабандних схем постачання обладнання, важливого для реалізації проєкту, що може призвести не лише до зриву термінів реалізації "Рассвета", а й загалом зупинити його.

Низька надійність российских супутників і складність їх серійного виробництва дають вікно можливостей для реалізації необхідних кроків, які призведуть до зупинки проєкту. Інакше Росія з кожним запуском нової партії супутників розширюватиме свої можливості для терору й агресії – як проти України, так і згодом проти країн ЄС.

Джерело