​Розвиток дисципліни стрибків на акробатичній доріжці в Україні та нове покоління спортсменів. Досвід Владислава Захарчука

Стрибки на акробатичній доріжці – це динамічна та вибухова дисципліна, яка вимагає від спортсмена сили, координації та сміливості для того, щоб виконати серію з кількох ритмічних послідовних елементів без зупинок на спеціальному пружному треку.

Про розвиток цього виду спорту в Україні говоримо з Владиславом Захарчуком – професійним спортсменом, який має досвід виступів та призових місць на національному та міжнародному рівнях.

Спортивний шлях

Владислав розповідає за яких обставин прийшов у стрибки на акробатичній доріжці. «Наприкінці 2007 у віці 6 років батьки привели мене в акробатичний зал. Мама займалася цим видом спорту, тому вирішила подивитися чи сподобається він і мені. Тоді я найбільше запам’ятав колесо, стійку, перекид та знайомство з іншими спортсменами. І з того часу у мене зародилася любов до цієї дисципліни».

Юнак почав активно займатися. Тренувальний процес у tumbling досить насичений. Спершу розминка 10-15 хв, щоб розігріти м’язи (складочки, стійки, сальто). Потім заняття на доріжці впродовж 2-2.5 годин з виконанням комбінацій. Наприкінці має бути заминка (підтягування, вправи на прес та силу).

Такі інтенсивні тренування з часом принесли Захарчуку хороші результати на міжнародних та національних змаганнях. Друге місце у Вінниці, третє – у Малопольщі (Краків, Польща) на міжнародних турнірах зі спортивної акробатики та стрибків на акробатичній доріжці. У 2015 році Владислав взяв участь у Чемпіонаті України, який проходив під егідою Міністерства молоді та спорту, та виборов срібло. «Чемпіонат проходив у Києві. Я інтенсивно готувався, тренувався 6 разів на тиждень. Напрацьовував техніку, щоб отримати найкращу оцінку. У фіналі я зробив по 1 комбінації рондат, 5 темпів, фляк, подвійне сальто назад в складці. Виборов 2 місце також в командних змаганнях, виконавши таку ж комбінацію».

На думку Владислава стрибки на акробатичній доріжці – найважчий вид спорту. «Бо якщо голова не дружить з тілом, виконати комбінацію стрибків буде складно. Тут недостатньо лише хорошої фізичної підготовки чи сили. Спортсмен повинен миттєво контролювати кожен рух у просторі, точно розраховувати обертання, висоту та момент приземлення. Будь-яка помилка може коштувати втрати балів, призвести до травми та матиме негативні наслідки для кар’єри. Тому цей вид спорту і називається складнокоординаційним».

Спортсмен каже, щоб досягти високих результатів у цій дисципліні, потрібно бути зібраним, впевненим, дисциплінованим, наполегливим, позитивно налаштованим, не боятися нового та системно тренуватися. «Такий свій підхід я планую застосовувати для тренування учнів. Зараз я займаюся з кількома спортсменами індивідуально. Найближчим часом хочу масштабувати свій багаторічний досвід у дисципліні стрибків на акробатичній доріжці й за кордоном та розширити горизонти своєї діяльності. Прагну створити власну авторську методику тренувань та застосовувати її для роботи з іноземними спортсменами».

Розвиток дисципліни в Україні

Україна має сильну школу акробатики й ця дисципліна розвивається на високому міжнародному рівні. «У нашій країні достатньо спортивних залів. Умови тренування хороші. Тренери якісно виконують свою роботу й учні стараються робити комбінації та вправи якнайкраще, але хотілося б більше сучасного обладнання. Не всі зали облаштовані усім необхідним».

Владислав каже, що сильною стороною української школи tumbling є дисципліна, згуртованість та командна робота. «Українські спортсмени завжди були конкурентними на міжнародному рівні, особливо в командних змаганнях. Так, підхід до тренувань у нас часто більш жорсткий та вимогливий, але саме він допомагає досягати високих результатів».

Спортсмен каже, що для того, щоб популяризувати стрибки на акробатичній доріжці серед дітей та молоді потрібно більше поширювати цю дисципліну онлайн, рекламувати цей вид спорту, створювати якісний відеоконтент із тренувань і змагань, розповідати історії успіху спортсменів, пропагувати діяльність спортивних шкіл та секцій у соціальних мережах. Владислав активно долучається до популяризації стрибків на акробатичній доріжці. Він проводить індивідуальні тренування, ділиться професійним досвідом із молодими спортсменами та планує створити власну методику підготовки підростаючого покоління. «Якщо діти будуть бачити видовищні виступи та досягнення українських спортсменів, вони захочуть спробувати себе у цій дисципліні. Важливо також проводити показові виступи, відкриті тренування та спортивні заходи, які допоможуть привернути увагу до tumbling і залучити нове покоління спортсменів». Ключовими також є й інвестиції держави у розвиток стрибків на акробатичній доріжці та купівлю сучасного обладнання.

Захарчук прогнозує новому поколінню українських спортсменів у tumbling хороше майбутнє. «Зараз розвиваються технології, покращується якість доріжок, обладнання та умови для тренувань. Але головне – українці мають природну любов до руху, танцю, стрибків і спорту загалом. Мені здається, що це в нас у крові, тому стрибки на акробатичній доріжці в Україні ще довго матимуть сильний потенціал».

Своїми спортивними досягненнями Владислав зробив внесок у діяльність української школи акробатики. Під час виступів він завжди демонстрував високий рівень підготовки, тим самим позитивно впливаючи на суспільне визнання українського спорту та підтверджуючи конкурентоспроможність вітчизняних спортсменів. Надалі він планує професійно розвиватися на міжнародному рівні. Здобуті знання, участь у змаганнях, а також прагнення вдосконалювати підходи до підготовки спортсменів дають йому змогу здійснювати тренерську діяльність за кордоном, зокрема у США. «Українська школа акробатики має значний потенціал для визнання у світі. Я планую застосовувати її методики та свої власні для навчання майбутніх міжнародних чемпіонів».

Автор: Роман Павловський