Саме такі публічні делегати як Шурма стали головною причиною, чому адміністрація Байдена не довіряє Україні, - Марина Данилюк-Ярмолаєва

"Президент Володимир Зеленський звільнив Ростислава Шурму, який з листопада 2021-го відповідав у Офісі президента за економіку та енергетику. Чому ж фаворит президента втратив посаду? Сина одіозного проросійського політика Ігоря Шурми — близького про братів Медведчуків — можна назвати класичним nepo babies. Це коли звʼязки тата з ОПЗЖ та Партією регіонів робили тебе топменеджером повʼязаних із ними структур і давали зелене світло легко там, де люди роками тяжко працюють", - пише журналістка Марина Данилюк-Ярмолаєва у своїй колонці, передають Патріоти України, та продовжує:

"Коли восени 2021 року Зеленський підібрав Шурму-молодшого і призначив його відповідальним за економічні ноу-хау, чимало хто цього не зрозумів. Особливо на вістрі перших повідомлень, що Росія готує велику повномасштабну війну від західних розвідок.

Тож озираючись на підсумки майже трьох років Шурми, я пишу цей текст під хор шести генераторів приватних бізнесів унизу. І хочу спитати, так що там економіка? А що енергетика? Тим паче ми памʼятаємо, як саме Шурму та Татарова пан президент прохав особисто ходити на зустрічі з бізнесом та вивчати його болі.

Ростислав Шурма, як подейкують депутати зі "Слуг народу", уже кілька місяців гострив лижі на вихід. Адже краще зійти з дистанції зараз і тихо піти в ліс, як миша, аніж потім опинитись під ударами гнилих помідорів. Не виключено, що потужний Зе-менеджер пошукає себе в інших політичних проєктах. І, знаючи поганий смак низки політиків, хтось таки та може спокуситися на такі видатні таланти.

Для ЗМІ версія звільнення Шурми дещо інша. Мовляв, серед ключових причин – Шурмі дедалі важче знаходити спільну мову з міжнародними партнерами, а кількість негативу навколо нього постійно зростала.

Під негативом — йдеться очевидно, про огидну схему, які викрили журналісти-розслідувачі команди Bihus.info. Коли стало відомо, що сонячні станції під російською окупацією, співвласником яких є оточення Шурми (рідний брат Олег Шурма та колишній підлеглий Руслан Божко), нібито отримували оплату за "зеленим тарифом" до літа 2023 року. Мова йшла аж про 320 мільйонів гривень з державного бюджету.

Шурма тоді всіляко розказував про маніпуляції з боку преси, й що, мовляв, все брудний наклеп. Утім про всяк випадок у квітні 2024 його адвокати змогли закрити справу НАБУ через одіозний Печерський суд. Цікаво, що попри цьому резонансу справу — Шурма тривалий час був у складі наших делегацій, які вели різні переговори з США. І зараз провладні коментатори кажуть, що от не справився Ростислав Ігорьович зі стратегічним напрямком, не зумів налагодити теплий контакт. Тому і пішов у відставку.

Якщо чесно — подібних мажорів та менеджерів, які лише і шукають, де б то осідлати золоті бюджетні дощі — треба тримати подалі від Вашингтона. Бо саме такі публічні делегати є головною причиною, чому адміністрація Джо Байдена не довіряє Україні достатньо. І Пентагон досі вагається, коли питають, так, а що там із дозволом на удари по глибокому російському тилу?

Варто лише нагадати як восени 2023 року Шурма відповідав на прямі питання Саймона Шустера у Time про братський схематоз і торгівлю з окупованими територіями енергетикою. Тоді елітний уже колишній менеджер говорив про проплачені ворогами атаки ворогів Зеленського. А ще, що йому не можна іти в тінь, бо "завтра всі в команді президента стануть мішенню".

Тож ключиків до дверей Білого дому не могло навіть бути. І дуже шкода, що Банкова вирішила "загубити" свого потужного менеджера лише на третьому році війни. Та ще й в умовах щоденного терору — коли російські ракети нищать університети в Полтаві, Сумах, онколікарні та вокзали у Львові та Дніпрі. Нині, аби позагравати з західними партнерами, влада вирішила трошки попереставляти ржаві ліжка в уряді. Загублять Ірину Верещук, Малюська піде на пенсію, Ольга Стефанішина, яка відповідає за євроінтеграцію — чи то на підвищення піде, чи просто спробує себе в амплуа очільниці Мін'юсту.

На своїх посадах лишаться стовпи влади Зеленського — Андрій Єрмак та Олег Татаров.

Утім нарешті треба серйозно запитати себе як суспільство без жодної цензури — чи концентрація влади в такий час без жодного делегування, допомагає виграти війну? Чому смертоносні удари "Кинджалами" страшні, але не такі страшні, як зневіра у власному уряді, який все більше малокомпетентний і маргінальний? А вся ця бурхлива імітація оновлення Кабміну викликає лише втому і логічне питання: "Ну, і хто там людина Єрмака чи Татарова?"

Коли все скінчиться — з Шурми можуть не спитати. Бо хтось його забуде, а хтось зітре його з памʼяті, як страшний сон. Однак Володимиру Олександровичу варто було б задуматись, які випещені щурята вилізли у владу на його горбу. І щодня роблять усе аби президент із колись народного улюбленця не перетворився в того, кого не гріх відшмагати на Майдані кийками.

Стосовно ж Шурми — варто уважно дивись, де далі спливе це молоде дарування. І ніколи-ніколи знову подібних персонажів не можна випускати до Вашингтона говорити з сильними світу цього".