Щастя податку на OLX обіцяють зробити ще більше щасливим, - економіст

"Нагадаю, що урядом планується запровадження практично нового податку – на продаж через цифрові платформи, який в народі вже назвали податком на OLX [і "кабанчиків"]. Втім, стосуватиметься цей податок (звичайно, якщо його ще запровадить за урядовою ініціативою Верховна Рада й відповідний закон підпише президент) не тільки OLX (OnLine eXchange), а, звісно, всіх цифрових платформ – наприклад, Rozetka, Prom, ЛУН, Kabanchik.ua тощо (навіть – у тому числі – онлайн-таксі)", - пише економіст із Харкова Олександр Кірш на своїй сторінці в соцмережі "Фейсбук", передають Патріоти України, та продовжує:

"Оподаткування доходів, що отримуватимуться через ці платформи фізичними особами, які не є самозайнятими, тобто не займаються незалежною професійною діяльністю й не зареєстровані як підприємці, а також не мають найманих робітників, відбуватиметься у такому разі за пільговою спеціальною ставкою 5 відсотків (мовляв, дякуйте, що не 18% на загальному рівні!) плюс ще буде за такою самою ставкою й військовий збір, тобто загалом –10%.

Окремо звітувати щодо таких доходів продавцям-фізособам буде не треба: це робитимуть за них самі цифрові платформи, які отримають почесний статус податкових донос-агентів і муситимуть здавати відповідні персоніфіковані звіти.

Тож продавцям достатньо буде просто отримувати такі кошти на окремий спеціальний рахунок, не перевищуючи при цьому 5 млн грн на рік і не торгуючи, безумовно, жодним алкотютюном або чимось іншим підакцизним.

(Якщо ж за рік у фізособи не більше 3 продажів/транзакцій загальною вартістю в межах еквіваленту 2 тисяч євро, то можна обійтися й без окремого рахунку, але оподаткування все одно відбудеться.)

Під новий податок потраплять також онлайн-послуги й оренда нерухомості чи транспортних засобів – якщо це відбуватиметься за участі цифрових платформ.

При цьому вважається, що буцімто йдеться не про новий податок, а про нову пільгу – на кшталт дуже схожого единого податку з ФОПів третьої групи без ПДВ (хоча в тих не 5+5, а тільки 5+1).

Так от, все це була приказка, а казка буде попереду. Отже, як тепер повідомляють, згідно з нещодавно оновленим варіантом урядового законопроєкту фактичне оподаткування цим майбутнім пільгоподатком відбуватиметься лише в разі перевищення річним доходом від відповідної діяльності суми у 12 прожиткових мінімумів (причому, оскільки йдеться про 36336 грн, мається на увазі, виходить, прожитковий мінімум для працездатних 2025 року). І хоча оподаткування планують почати з січня-2026, але ж якщо дохід за підсумками року не досягне цієї суми, все обіцяють повернути.

Справа тут, однак, для декого не тільки в сумі, починаючи з якої це повернення не відбуватиметься, а вже в самому факті, так би мовити, "розсекречування" онлайн-платформами такої діяльності, адже законодавство тут встановлює для певних категорій певні обмеження (зокрема, для працівників органів державної влади й місцевого самоврядування).

В той же час така форма оподаткування може виявитися й більш привабливою, ніж навіть єдиний податок: немає фіксованих сум, які треба сплатити й тоді, коли дохода [майже] немає, як для ФОПів груп 1 і 2; до того ж для групи 1 значно менше обмеження доходу, який можна мати за рік, щоб на ній залишатися; ба більше – навіть є певна перевага й над групою 3 (хоча там – див. вище – якщо нема ПДВ, лише 5+1%, а не 5+5): немає фіксованої суми мінімального ЄСВ, яку й у групі 3 необхідно сплачувати за відсутності роботодавця, і для не дуже впевнених у своїх майбутніх доходах це вельми важливо.

[Невеличкий бонус: розширюючи тему, нагадаю про ще один – не дуже відомий! – податок, щодо якого теж існує нижня границя доходу, лише за перевищення якої відбувається оподаткування. Маю на увазі так званий скоригований прибуток контрольованої іноземної компанії (КІК), який не оподатковується, зокрема, у разі неперевищення загальним доходом контролюючої особи від усіх її КІК з усіх джерел річної суми 2 млн євро в еквіваленті (хоча звітувати треба все одно!!!), – "чарівні цифри" з ПКУ 39-2.4.2.1.]".