Що більше ми "ненавидимо" росіян публічно, то більше граємо на їх полі, - журналіст

"Почитав недавнє інтервʼю Латиніної. Дуже корисне. Росіяни не відкривають консерви випадково — вона очевидно закладає тези того, як говоритимуть "ліберальні" росіяни про Україну", - пише український журналіст Роман Вибрановський на своїй сторінці в соцмережі "Фейсбук", передають Патріоти України, та продовжує:

"З головного:

"Лінія фронту зупиниться, на Сході від неї розмовлятимуть російською (мовою з багатою історією) а на Заході українською (діалект, який врятували колись більшовики".

"Де буде лінія фронту — як зараз чи по Дніпру — ще побачимо".

І, звісно, "У війні винні всі, особливо Зеленський який відмовився від федералізації".

Ну, тобто нічого нового. Латиніна очевидно навіжена, але вона голосно видає закладені наративи. В більш притомних людей частину цих тез можна чути й зараз.

Слабкість росіян — навіть найбільш просунуті з них дуже старозавітні. У своєму новому тексті "Nexus" Харарі відмітив цікаву річ — оригінал 10-ї заповіді забороняє не тільки бажати "жінку ближнього", але і "раба ближнього свого".

Тобто ближнього треба любити. А раб — то інше, в нього нема прав. За цією логікою йде частина російських аналітиків — вони, як і Путін, не вважають українців субʼєктом, тому досі вважають демократичні цінності не ознакою росту народу, а пропагандистським кліше "Заходу", який "приручає" Україну. З їх точки зору "Захід" має гріх — захотів їх рабів.

Як це вкладається в голові людей, які в 90-х створили реально сильні школи журналістики, економічної науки, історії, соціології, використавши сильні сторони радянської освіти, поєднавши їх з західною інтелектуальною думкою та західними ресурсами — не розумію досі.

Але в цій картині що більше ми "ненавидимо" росіян публічно, то більше граємо на їх полі. "Бо це раби ненавидять господарів", - відповідають росіяни. Виклик не новий.

Тарас Григорович в "Юродивому" писав про очікування "Вашингтона з новим і праведним законом". На відміну від розповсюдженого переконання, ніби це був натяк на очікування лідерства "зовні", він писав зовсім про інше.

Хто читав текст, памʼятає, що він якраз про появу серед "міліонів свинопасів" власного "оригінала, що в морду затопив капралу" і потім оголосив власне царство.

Я це читаю як запит на власну субʼєктність. Гнів Шевченка, захований під радянською пропагандою, однаковий і проти сатрапів і проти рабської психології. Ризики не нові. "Юродивим" цього "оригінала — приблуду" оголосили свої, свинопаси".