Що може зробити Путін, аби налякати Захід та примусити Україну до переговорів, - Павло Клімкін

"Наступ ЗСУ у Харківській області став сюрпризом. Для Путіна він став неприємним, я би сказав, майже фатальним сюрпризом. Фатальним, оскільки критика, яка починається всередині серед російських націоналістів, рано чи пізно дістане російське керівництво", - пише український дипломат Павло Клімкін у своєму блозі, передають Патріоти України, та продовжує:

"А для наших друзів і партнерів це стало дуже приємним сюрпризом. Це дуже важлива позитивна емоція. Важливо, що вона є зараз, напередодні зими, щоб показати, що Україна не просто тримається, а готова і може йти далі. Дуже важливо, що багато наших друзів (політиків, експертів і в бізнесі) тепер розуміють, що цей наступ — це не тільки рішучість, хоробрість, цінності, а і планування, стратегія. І всі прекрасно розуміють, що ми тотально переграли російський режим. Тому це, звичайно, створило позитивний вітер для нас, у наші вітрила.

Це дає нам можливість і політично, і морально, емоційно говорити зараз із нашими партнерами не просто про більше, а про якісно інше озброєння, про допомогу, яка нам критично необхідна, оскільки економічна стійкість буде не менш важлива, ніж військова.

Хоча буде й протилежна тенденція. У сенсі того, що говоритимуть: «Ви ж тепер у крутішій позиції, ви тепер у сильнішій позиції. Ну подумайте, чи не говорити вам із цієї потужнішої позиції на сьогодні». Звичайно, говорити, але не на російських умовах, а на наших. «Але думайте, щоби починати говорити». І такі голоси я теж чую серед журналістів і деяких політиків на Заході.

Нам потрібна сильна позиція, щоби розмовляти. А сильна позиція означає, що переговори мають відбуватися на наших із Заходом умовах. В жодному разі не на російських. Про це вже взагалі ніхто не говорить. Це етап, який минув, який забутий.

Але і не на компромісних умовах, оскільки Росія зараз почне качати ситуацію, намагатися говорити «а може припинення вогню, а може ми почнемо говорити, а може зафіксуємо, заморозимо ситуацію, будемо тягнути її». Спочатку через зиму, очікуючи, що рішучість наших партнерів зменшиться, потім очікуючи внутрішньополітичних подій у Сполучених Штатах і початку президентської кампанії наступного року. Потім граючи на те, що, можливо, адміністрація у Штатах зміниться. Путін же вміє читати геополітику і завжди це робить.

Тому я вважаю, що на сьогодні умов для переговорів із позиції сили з російським режимом поки немає.

Аби спробувати примусити Україну сісти за стіл переговорів і налякати Захід, Путін може, по-перше, зменшивши постачання енергоносіїв саме зараз. Але тут йому повідбивали можливості, оскільки Захід серйозно говорить про обмеження ціни на нафту, нафтопродукти, і зараз уже почав говорити про обмеження ціни на газ. Це така енергетична «ядерна» зброя, але вже з боку Заходу.

Це може початися з грудня, коли Європейський Союз припиняє, по-перше, імпортувати російську нафту, по-друге, припиняє всі операції, починаючи від страховки і до надання танкерів.

Коли я бачу зараз усі ці дані, що більшість російської нафти перевозиться грецькими танкерами або хто страхує російську нафту, мені, звісно, це не подобається. І я, як і ви, хотів би, аби це (відмова у сприянні Росії - ред.) відбулося позавчора. Але, на жаль, це відбувається повільно, та тим не менше відбувається.

Ну і Путін може піти на підняття ставок. Може вдатися до провокацій на російській території. Це теж можлива реальність і я вважаю, що якихось червоних ліній для Путіна зараз немає.

Я навіть вважаю, що немає червоних ліній у сенсі застосування зброї масового знищення. Але думаю, що і Захід, і китайці (оскільки Путін зустрічається з лідером Китаю в Узбекистані) мають дуже чітко йому сказати, що це для них узагалі остання риска, коли публічно почнеться лінія на руйнування та перезавантаження цього режиму.

Захід (щонайменше частина Заходу) хоче ще раз конфіденційно поговорити з Путіним і сказати, як кажуть, останнє китайське попередження.

Канцлер Німеччини Олаф Шольц із ним говорив. Відбувається передача цих сигналів і по інших каналах. Я вважаю, що визнання Росії державою-терористом фактично поставить її поза законом, поза міжнародним правом, остаточно зробить її державою-парією, а її лідерів такими, що руку їм ніхто вже у принципі не подасть.

Але коли держава оголошується терористом, є не тільки санкції, не тільки контроль за зв’язками з цією країною-терористом інших країн. У перспективі це і повна, я підкреслюю, повна передача всіх заарештованих активів.

Поки що Штати думають, як вони можуть вплинути на повну зупинку зв’язків із Росією таких країн як Індія та Китай. Така дискусія ще відбувається. Як на мене, американська адміністрація мала би зробити заяву. Це пішло би в наш спільний кошик щодо тиску на Росію, що ще раз — і тоді питання визначення Росії як держави-терориста офіційно ставиться на порядок денний.

Я би насправді від американської адміністрації очікував саме на таку заяву і дуже хотів би її почути. І так само щодо дипломатичних зв’язків я би хотів, аби хоч декілька послів виїхали для консультації. Це би теж був потужний сигнал. Росіяни такі сигнали розуміють. Американський посол і посол ЄС поїхали декілька днів тому, але потрібно було зробити ще один наступний крок. У цьому, я вважаю, Захід не дотягнув".