Що ми маємо на сьогоднішній день?

Ми маємо Хуйла, який надумав одним махом проковтнути Україну. Але в нього не получилося. Подавився. І тепер сопе вчепившись зубами в Україну та вирячивши очі судорожно сообража - шо його робить?

Соображать Хуйлу трудно, бо українці немилосердно б’ють його по голові, а президент США і світові лідери з відверто садистською насолодою діловито засовують йому під хвіст довгий іржавий лом. Явно з наміром підняти Хуйла як чупа-чупс в назіданіє потомкам.

Таким образом, вперше в історії людства склалася унікальна ситуація: агресор, напавши на сусідню державу, вже через два тижні опинився у безвихідному положенні: якщо програє війну - то його і його країну чекає піздєц; і якщо переможе, то його і його країну чекає піздєц. Але й це не все. Якщо навіть нічого робити не буде і спробує якимось чином законсервувати ситуацію - то й тоді його і його країну чекає що? Правильно – піздєц.

Тобто Україна та наші союзники стоять тепер перед задачею знайти для Хуйла і його грьобаного Хуйлостану той варіант піздєца, який би дозволив обійтися мінімумом жертв. І бажано без ядерної війни.

Всім цікаво що Хуйло збирається тепер робить?

Варіант перший – продовжуватиме у тому ж дусі, намагаючись усе ж таки Україну проковтнути. Саме це він зараз і робить, ібо Хуйло упрям і їбанут. А крім того явно керується недостовірною інформацією, генерали Хуйлу банально брешуть. Тому Хуйло очевидно цілком щиро вважає, що катастрофи нема, просто треба решітєльнєє наступать. Тож і лаптєноге воїнство, як ми бачимо, намагається, нєся громадні потєрі, виконувати первоначальний, але ізначально невиполнімий, план.

Військові експерти всього світу з професійним інтересом спостерігають за подіями на українському театрі воєнних дій і зараз вже ніхто не розуміє – на що Хуйло розраховує? Адже сил не те, що для окупації, а навіть для більш-менш крупного успіху йому явно бракує. А з кожним днем їх дедалі менше. Поступово розходуються пальне та боєприпаси, та й українська Армія, будемо відвертими, аж ніяк не байдикує.

Певне розуміння причин упорства «нєпобедімой і лєгендарной» проявляють лише ті з військових оглядачів, які мають уявлення про традиції, що здавна панують у російських військах. Де для офіцера важливіше не задачу виконати, а оправдаться перед начальством про причини невиполнєнія приказа. Бо якщо приказ не виконаний, а лічний состав цілий, значить він хреновий командір і буде сурово наказан. Якщо ж приказ виполнить не вдалося, але він положив усіх своїх людей, значить він образцовий командір. І йому на грудь чіпляють ордєн.

Українські воїни – наше лицарство золоте – щедро нагороджують ворожих офіцерів великою кількістю орденів, стараючись, аби вони їх отримали посмертно. Посмертно ж отримають свої награди навіть три ворожі генерали, а це промовисто свідчить не лише про доблесть нашого війська. Але й про рівень компетентності командного складу московсько-фашистських військ.

Правда дідусь вважає, що одного з тих генералів наші хлопці зажмурили даремно. Могли б його і не чіпати. Мова про начштаба 41-ї армії генерал-майора Віталія Герасімова, який прославився у плануванні та проведенні бойових операцій просто таки легендарною бездарністю. Ну але зажмурили, то й зажмурили, хуй з ним. На росії тупих генералів ніколи не бракувало, будемо сподіватися, що наступником Герасімова призначать когось іще легендарнішого.

Скільки ще триватимуть спроби виконати невиполнімий приказ Хуйла по окупації України? Не знаю, але ще якийсь час триватимуть. Отже будуть і обстріли житлових кварталів, будуть і спроби штурму Києва та інших великих міст. Дідусь не має жодних сумнівів – для ворога такі штурми будуть самовбивчими.

Поки увага військових аналітиків прикута до України, фінансові оглядачі всього світу з дитячою цікавістю спостерігають за Хуйлостаном. Бо коли ж іще випаде нагода на власні очі побачити, як стрімко чимала країна, зусиллями одного ідіота, опускається із ХХІ століття в фінансово-економічний мезозой?

Учора, на додачу до раніше проголошених вбивчих санкцій, містер Байден майстерно закинув московським фашистам через паркан економічну бомбу - оголосив ембарго на імпорт з РФ енергоресурсів. Прикладу США послідував і Євросоюз, який щоправда бомбу не кинув, щоб самим не пострадать. Але гранат у Хуйлостан накидали чимало оголосивши, що до кінця поточного року країни ЄС зменшать імпорт нафти, газу і вугілля на дві третини. Угорський прем’єр Орбан як завжди упустив унікальну можливість промовчати і бовкнув, що Угорщина до ембарго не приєднається. Очевидно пану Орбану дуже кортить посидіти в Гаазі поряд із Лукашенком, коли судитимуть потурачів агречії. Кремльовські «експерти» тут же радісно заверещали, що то все херня, ніякого впливу ембарго на російську економіку не справить. Тим паче, багато країн не збираються приєднуватися до ембарго, ха-ха!

Насєлєніє РФ, послухавши увечері по телевізору оті «ха-ха» всю ніч не спало, а зранку кинулося, як навіжене стадо баранів, знімать кровні з валютних вкладів. Але даремно вони хвилювалися - про їхню валюту вже потурбувалося правітєльство РФ. Яке ввело «временний порядок» валютних операцій, що по суті означає – рубль знову стає неконвертованим, тобто дерев’яним – welcome to the USSR! Стадо баранів із жалібним беканням та меканням безладно гасає тепер від банків до магазинів, скуповуючи іноземні товари, яких скоро не стане, хтось намагається втекти за кордон... словом, міжнародні фінансові аналітики в цілковитому захваті. Та з повагою дивляться на містера Байдена.

Далеко не в захваті від проісходящого товариш Сі Цзиньпін, якому стрімке подорожчання нафтопродуктів і даром не нада. І китайський лідер енергійно включився у пошук шляхів вирішення проблем, які з милості Хуйла грозять обрушити сталий економічний уклад. При цьому товаришу Сі абсолютно начхать який саме піздєц чекає Хуйла та його дурнуватий Хуйлостан, китайському лідеру просто хочеться, щоб цей піздєц настав якомога скоріше, бо Китай несе великі збитки.

Бажаючих зупинити війну, яка вже завдала світу стільки клопоту і грозить перерости в ядерний армагеддон, вже чимало. Об’єднали свої посередницькі зусилля навіть такі зовсім не друзі, як турецький султан Ердоган та прем’єр Ізраїля Бенет. Тож завтра в Анталії відбудеться зустріч нашого міністра закордонних справ Кулеби із унилою конякою Лавровим. А це, як дехто підозрює, свідчить про зондування Хуйлом варіанту другого - спробувати взяти паузу, щоб краще підготуватися до наступної спроби проковтнути Україну.

Тож що нам чекати від тих переговорів? Деякі небайдужі громадяни чекають зраду. Можливо. Але не з боку Кулеби. Дід не здивується, якщо виявиться, що Лавров давно дозрів злити свого дурнуватого шефа. Бо як казав Талейран – вчасно зрадити, то не зрадити, а передбачити. Принаймні у Кулеби на руках дуже потужні козирі, серед яких і потужна підтримка США та всіх передових країн світу, а головне – згуртований і розгніваний Народ України та відмобілізована й до зубів озброєна Армія, яка рветься нищити ворога усіма доступними способами. Тож не будемо поспішати з висновками щодо завтрашніх переговорів, побачимо.

Щодо засобів захисту від ворожих авіації і ракет.... Міністерство оборони просить нас нічого про те не розповідати. То й дідусь дисципліновано промовчить. Будемо вважати, що то наші волонтери знайшли недавно десь новий непоганий воєнторг. Ох, оті волонтери... :)

Друзі. Час воєнний. Ми безперечно переможемо. Але дуже прошу кожного з вас берегти себе. Цивільних, особливо в зоні бойових дій – будьте дуже обачні і по можливості переберіться в безпечне місце. Хто при зброї – уникайте невиправданого ризику. Задача не вмирати за Україну, а вбивати. А здаються в полон – брати. Ми українці, а отже люди. А не орки з Хуйлостану.

Зберігаємо бадьорий бойовий дух, допомагаємо Армії і Теробороні та пам'ятаємо, що світ правди і добра тримається зараз на залізній волі українців.

А ще на нас із хмаринки дивиться наш Тарас.

Нехай бачить Кобзар, які у прадідів великих правнуки прекрасні!