Що важливо в Рубіо – він глибоко розбирається в анатомії Радянського Союзу і щиро ненавидить його, - журналістка

"Другий день Мюнхенської конференції з безпеки пройшов без скандалів. Як і планувалося, було два основних виступи: [держсекретаря США] Марка Рубіо і [президента України] Володимира Зеленського", - пише журналістка Олеся Бацман на своїй сторінці в соцмережі "Фейсбук", передають Патріоти України, та продовжує:

"Рубіо, на відміну від минулорічного "мюнхенського" злого [віцепрезидента США Джей Ді] Венса, обрав тактику вихованого діалогу з Європою, воліючи говорити про те, що об'єднує. Не обійшлося, звичайно, без "трамповських" ноток про міграцію і деяких повчаючих випадів у бік європейців, але в цілому він звучав досить політкоректно. Що важливо в Рубіо – він глибоко розбирається в анатомії Радянського Союзу і щиро ненавидить його.

Це особиста історія, бо його родина з Куби свого часу постраждала від тоталітарного радянського режиму. І це глибоко травмувало самого Рубіо. Мені розказував один європарламентарій, як кожного року багато років поспіль він літав на Кубу, щоби разом з Марком провести там спеціальні заходи пам'яті жертв радянських репресій.

Далі. Рубіо вважає путінську Росію правонаслідувачкою всього найгіршого з СРСР. А [російський опозиційний політик] Гаррі Каспаров, який близько товаришував із Рубіо до того, як той став частиною команди [президента США Дональда] Трампа, розповідав мені, що Марк дружив із [колишнім заступником глави уряду РФ] Борисом Нємцовим, і коли його застрелили, саме він ініціював назвати вулицю перед посольством Росії у США іменем Нємцова.

Більш того, будучи тоді сенатором від штату Флорида, Рубіо напряму звинувачував путінський режим і заявляв, цитую: "Я продовжу працювати над тим, щоб відповідальні за загибель Бориса Нємцова понесли покарання". А відповідальні, що тоді, що зараз у війні з Україною, залишаються тими ж самими. І покарання поки що в дорозі…

А от чому Каспаров перестав спілкуватися з Рубіо після того, як він став топпосадовцем Дональда Трампа, я розказувати не буду.

Вертаючись до промови. Про Україну під час виступу він не згадав. Коментував уже тоді, коли поставили конкретне питання. Після виступу аудиторія, де було багато лідерів країн, аплодуючи йому, встала. Окрім, здається, Каї Каллас.

Володимира Зеленського аудиторія одразу зустріла овацією стоячи. Президент України обрав виважений спокійний тон меседжів Європі і США. На відміну від Давоса, обійшовся без наїздів. Головний світовий безпековий майданчик він, на мою думку, використав на всі 100, розказуючи і показуючи, які злочини кожного дня творить Росія в Україні. Було кілька вдалих жартів. Найбільше аудиторії припав до душі експромт про вибори. Зеленський сказав, що готовий забезпечити перемир'я, щоби Путін мав змогу провести у себе вибори в Росіі. Проводжала його зала також овацією стоячи".