Скасування зустрічі Трампа й Путіна свідчить, що війна в Україні може тривати ще роками, - американські аналітики

Після відмови Росії від припинення вогню та скасування саміту президента США Дональда Трампа і російського диктатора Володимира Путіна, який вони збирались провести у Будапешті, почала вимальовуватись похмура перспектива того, що війна Росії проти України триватиме ще протягом років. Про це пише видання The Wall Street Journal, передають Патріоти України.

У статті зазначається, що російський диктатор Володимир Путін все ще переконаний, що зможе перемогти у війні на виснаження проти України, тоді як для України нинішня ситуація наразі далека від поразки попри труднощі та зростання втрат.

WSJ вважає, що, якщо президент України Володимир Зеленський погодиться на останню вимогу Путіна відмовитися від стратегічних міст на сході Донецької області в обмін на припинення вогню, яке навряд чи триватиме довго, він зіткнеться з протестами всередині України. Водночас через зміну характеру бойових дій, пов’язану з дронами, жодна зі сторін не зможе взяти під контроль значні території.

Колишній високопоставлений член адміністрації Зеленського заявив виданню, що війна, імовірно, триватиме багато років, оскільки обидві сторони мають можливість продовжувати боротьбу, і закінчиться або крахом російського імперського проєкту, або зникненням незалежної України.

У статті зазначається, що у січні 2026 року настане момент, коли повномасштабна війна Росії проти України триватиме довше, ніж війна Радянського Союзу проти нацистської Німеччини. WSJ пояснює, що це є важливим психологічним маркером, бо російський диктатор намагається представити війну проти України як повторення війни проти німецьких фашистів.

При цьому просування російських окупантів украй повільне — з листопада 2022 року Росія змогла завоювати лише 1% України ціною понад мільйона загиблих і покалічених російських солдатів, наголошує видання.

Крім того, розвиток індустрії українських далекобійних дронів швидко змінює баланс сил, додає WSJ.

«За часи царів чи Сталіна великою силою Росії було те, що вона була настільки великою, що завжди могла просто поглинути армії вторгнення. Тепер, коли Україна має можливість проникнути так глибоко в Росію та уразити різні частини її інфраструктури, ця неосяжність стала вразливістю», — сказав колишній командувач армії США в Європі генерал-лейтенант у відставці Бен Годжес.

Жодна система протиповітряної оборони не може прикрити всі ці потенційні цілі, констатує видання.

Особливо вразливою для далекобійних ударів України виявилась російська нафтогазова промисловість, що є основним джерелом валюти для країни-агресора.

За словами регіонального аналітика нафтогазової галузі Erste Group у Будапешті Тамаша Плетсера, на заході Росії є від 25 до 30 «надзвичайно чутливих точок». «Якщо ви зможете їх бомбити, Росії кінець», — заявив він виданню.

Росія тим часом атакує інфраструктуру України, особливо електромережу. Цілі країни-агресора залишаються тими ж, що й чотири роки тому — встановлення маріонеткового режиму в Києві та анексія значної частини країни, констатує видання.

Воно нагадало, що цього тижня голова МЗС РФ Сергій Лавров заявив, що припинення вогню на запропонованих Росії умовах неприйнятне, бо «залишить величезну частину України під владою нацистського режиму».

Голова Мюнхенської конференції з безпеки, який був послом у Вашингтоні та очолював німецьку делегацію на мирних переговорах щодо припинення Боснійської війни, Вольфганг Ішингер заявив WSJ, що закінчення війни без досягнення її головної мети політично небезпечне для Путіна.

«Відмовитися від війни та прийняти припинення вогню дуже важко для того, хто розпочав війну, яка призвела до дуже значної кількості жертв. Цій людині потрібно буде врахувати, що скажуть матері загиблих солдатів», — сказав він.

Водночас Ішингер вважає, що чим довше триватиме війна, тим гіршою буде негативна реакція на неї в Росії в певний момент. «Ми продовжуємо чекати, що відбудеться політичний колапс Росії, як це сталося з Німеччиною в 1918 році, коли вона програла війну, незважаючи на те, що на той час на німецькій землі не було жодного ворожого солдата. Цей колапс зараз не відбувається. Але рано чи пізно такі речі завжди трапляються», — сказав російський економіст Костянтин Сонін, який зараз є професором Школи державної політики Чиказького університету.

Наукова співробітниця Центру Карнегі Росія Євразія в Берліні Олександра Прокопенко, яка була радницею Центрального банку Росії до 2022 року, сказала WSJ, що російська економіка залишається відносно стійкою, але це не може тривати вічно.

«Не те щоб у них закінчилися гроші. Але вони більше не зможуть фінансувати ситуацію традиційними способами, через податки, через хірургічне скорочення витрат. Вони більше не зможуть підтримувати ілюзію, що нічого суттєвого не відбувається», — пояснила вона.

За словами Прокопенко, можливими шляхами для Росії будуть збільшення друку грошей, стимулювання інфляції, різке скорочення соціального забезпечення та заміна чинної системи набору добровольців для участі в боях в Україні примусовою мобілізацією. «Усі ці кроки можуть стати причиною заворушень. Однак Путін вважає, що ризик припинення війни, який може призвести до заворушень, принаймні поки що переважує ризик цих заворушень», — підсумовує видання.