Схоже, у США й Німеччині хочуть повторити невдалий український експеримент і "зазирнути в очі Путіну", - політолог

"Останні публікації в західних медіа про нібито домовленість України із Заходом поставити війну на паузу ціною тимчасової відмови від окупованих українських територій на користь Росії виглядають як сценарій-пропозиція, адресовані в першу чергу не нам, а Москві", - пише політолог Віктор Шлінчак на своїй сторінці у соцмережі "Фейсбук", передають Патріоти України, та продовжує:

"Схоже, що у США, Німеччині й деяких інших країнах хочуть повторити колишній невдалий український експеримент і "зазирнути в очі Путіну". Але я не бачу зараз жодного мотиву, аби він ішов на якісь поступки, допоки в нього є стратегічна ціль – дотиснути Захід остаточно й повернутися до епохи Варшавського договору, де Росія заправляє великою частиною Європи.

Зараз пропозиція в медіа від Заходу звучить просто: треба зійтися з Путіним десь посередині, щоб просто виграти час, поки він живий, заморожувати конфлікт, а як тільки з'явиться вікно можливостей (через 5–7–10 років) – перейти до дипломатичного врегулювання.

Але як тільки піднімаються теми про якісь домовленості, Росія зробить усе навпаки – буде лише збільшувати бряцання зброєю, бо її ціль – не Вугледар і навіть не Покровськ. Їй треба виграти психологічну війну, аби до Москви потягнулися на поклон шольци й макрони. Аби Росію повернули у "Велику вісімку" й усі чекали чергового годинного запізнення Путіна на фотографування президентів. Аби зняли санкції. Аби визнали, що підтримувати Україну – невигідно й накладно.

Тому, у принципі, навіть не цікаво обговорювати, по якому саме селу може проходити лінія тимчасового розмежування, якщо Путін за жодних обставин не піде на домовленості, виключно аби "закінчити війну в Україні". Бо його бажаний профіт – повторюся – не в розбомблених селах. А у визнанні. Визнанні його перемоги над колективним Заходом, який так і не спромігся діяти вчасно, жорстко й рішуче. Ще із 2008 року, до речі.

І тут у мене велике питання до лідерів Заходу: чи готові вони повернути його за один стіл, аби спочатку підносити на фуршеті напої, а потім платити данину, чи ціною в тому числі своїх рейтингів робити все, аби довести загальноєвропейську спроможність і покарати міжнародного злочинця? Підозрюю, що саме ця дилема є на найближчі місяці основною для дискусій".