"Навколо контактів США з Білоруссю вже починають народжуватись або ілюзії, або панічні настрої. Одні говорять про нібито "повернення Лукашенка Заходом". Інші — про можливість відірвати Білорусь від Росії. Ні перше, ні друге не відповідає реальності. На ситуацію треба дивитись тверезо", - пише Віктор Ягун, директор Агентства з реформування сектору безпеки, генерал-майор запасу СБУ на своїй сторінці в соцмережі "Фейсбук", передають Патріоти України, та продовжує:
"США не шукають союзника в Лукашенку. США шукають канали комунікації в умовах великої війни, де прямі контакти з Москвою, а тим більше з Пхеньяном, мають високу політичну ціну. У таких ситуаціях завжди з’являються так звані технічні майданчики — країни, які не є партнерами, але можуть виконувати функцію посередників.
Саме в цій ролі Білорусь і намагається себе позиціювати. Логіка Лукашенка проста і водночас цинічна. Він не намагається відірватися від Росії. Він намагається продати Заходу доступ до російського керівництва. І паралельно — можливість контактів із КНДР.
Саме тому його поїздка до Пхеньяна не суперечить контактам із США. Це не зміна курсу. Це підняття власної політичної ваги. Чим більше Лукашенко демонструє зв’язки з токсичними режимами, тим дорожче він намагається продати свою "корисність". Це стара школа авторитарного виживання: не змінювати позицію, а змушувати різні сторони платити за можливість контакту.
Що він хоче отримати?
Речі дуже прагматичні: послаблення санкційного тиску, відновлення доходів від калійного експорту, фактичне визнання його стороною переговорів, а головне — час для зміцнення режиму. У відповідь він намагається пропонувати обмежені кроки: звільнення окремих в’язнів, сигнали про готовність до діалогу, роль переговорного майданчика.
Але головне треба розуміти: Білорусь сьогодні не є нейтральною державою. Білорусь — це країна з глибокою військовою залежністю від Росії. Її територія використовувалась для вторгнення в Україну. Російська військова інфраструктура там зберігається. Військова інтеграція лише посилилася.
І жодні контакти США з Лукашенком цього факту не змінюють.
Щобільше, є ще один важливий момент, про який рідко говорять. Росія може не заперечувати проти такої гри Лукашенка. Бо це дає Кремлю додатковий непрямий канал комунікації із Заходом. І водночас — потенційну можливість частково розмивати санкційний тиск через сіру зону контактів. Тому головний висновок для України дуже простий: не варто будувати ілюзій. Контакти США з Мінськом — це дипломатичний інструмент. Політика Лукашенка — це стратегія збереження влади. Політика Росії — це утримання Білорусі у своїй зоні контролю.
І в цій конструкції немає жодних ознак зменшення загроз для України.
Навпаки. Якщо Лукашенко отримає економічне полегшення, його режим стане стійкішим. А це означає, що територія Білорусі й надалі залишатиметься передбачуваним ресурсом для російської військової політики.
Тому формула тут дуже проста: Лукашенко не виходить із російської орбіти. Він лише намагається дорожче продати своє місце в ній".
5 вересня за новим церковним календарем (18 вересня за старим) - день пам'яті пророка Захарії та його дружини Єлисавети і благовірного князя Гліба (сина Володимира Хрестителя та брата святого князя Бориса), нагадують Патріоти України. За Євангеліє від ...
Слово "сдача" настільки часто звучить у побуті, що його легко автоматично перенести в українську. Але "сдача" — це не один конкретний український відповідник. У кожній ситуації своє слово, зазначають Патріоти України. . Про значення слова "сдача" та я...
