Ступор для шахраїв: Чому на монетах вже кілька століть роблять ребристі краї

Перші монети з'явилися ще 685 року до нашої ери і, як засіб оплати, збереглися до наших днів. Зараз монети "ходять" у всіх країнах, крім, хіба що, Саудівської Аравії, де в економіці їх практично не використовують. Дізнайтеся, чому на ребрах монет є насічки і хто придумав їх туди наносити, передають Патріоти України з посиланням на УНІАН.

Чому у монет є ребра і насічки на них

Перші у світі монети, наприклад, ті, що були виготовлені в Лідії, робили з електруму - сплаву золота і срібла. Така монета мала свій дизайн, де на одному боці знаходився верхній штемпель, а на іншому - голова лева. У грецькому місті Егіні виробляли лише срібні монети, але і ті, й інші швидко поширилися грецькими містами, дійшовши до Ірану і навіть до варварів. Окремо від Стародавньої Греції монети робили в Індії, а в Китаї вони були бронзовими. Держави, що пізнали мистецтво карбування, виготовляли монети за своїми стандартами, аж поки лідійський цар не встановив стандарт - у складі монети повинно бути щонайменше 98% золота або срібла.

Таким чином монети виготовляли до XVIII століття - тільки з дорогоцінних металів. Ця обставина тішила шахраїв, яких пізніше прозвали фальшивомонетниками. Вони брали справжню монету і ножицями зрізали в неї краї так, щоб це не впадало в око. Також могли акуратно сточувати або навіть просвердлювати, а потім у порожнину, що утворилася, заливати дешевший метал.

Після нехитрих маніпуляцій у руках шахрая з'являвся шматочок золота або срібла, якщо він працював ножицями, а також дорогоцінна стружка, якщо сточував або свердлив. І те, й інше можна було переплавити для фальшивих монет або ж просто продати.

В Англії вирішили боротися з цим, і першим, хто запропонував ефективне рішення, став Ісаак Ньютон. Він сказав, що на ребрах монети потрібно робити насічки і пояснив, для чого - у монет ребристі краї, а отже, будь-яке сточування їх деформує. Ідея була прийнята і випробувана - підробок стало набагато менше. Після цього технологію захисту від фальшивомонетників удосконалили - стали наносити різні написи. Один із них - "Decus et tutamen", що з латинської перекладається як "зміцнення і захист". Такий нестандартний підхід теж допоміг зменшити кількість підробок - по-перше, тому що при обрізанні або сточуванні напис теж страждав, а по-друге, знайти потрібні матеріали, щоб акуратно деформувати монету, стало складніше.

Інформація, котра опублікована на цій сторінці не має стосунку до редакції порталу patrioty.org.ua, всі права та відповідальність стосуються фізичних та юридичних осіб, котрі її оприлюднили.

Народні прикмети на 29 червня. Що українці традиційно робили, а чого уникали на Петра і Павла

понеділок, 29 червень 2026, 7:09

29 червня за новим календарним стилем (12 липня - за старим) - день пам'яті святих апостолів Петра і Павла, преподобного Паїсія Святогорця і Касперівської ікони Божої Матері. 29 червня за юліанським календарем - день пам'яті святителя Тихона, єпископа ...

Барнахус по-українськи: Що ми перейняли від Європи і чого Європа вчиться в нас

понеділок, 29 червень 2026, 6:33

Уявіть: дитина пережила насильство або стала його свідком. За звичайного сценарію їй доведеться обійти десятки кабінетів: поліцію, прокуратуру, соціальну службу, медиків, психолога. Щоразу — нові обличчя, ті самі запитання, повторення того самого найбо...