Приєднуйтесь
Приєднуйтесь
Після удару по Кримському мосту залишається загадкою, які саме апарати використали для цього. Вибухи сталися вночі, тож відеозаписів не залишилося. Можна впевнено говорити лише про те, що це були безпілотні, або, як кажуть про плавзасоби, безекіпажні катери, начинені вибухівкою.
Нічна атака на Кримський міст була спецоперацією військово-морських сил ЗСУ та Служби безпеки України, повідомили ВВС джерела у СБУ.
"Міст атакували за допомогою надводних дронів. Дійти до мосту було складно, але зрештою це вдалося зробити", - розповіло джерело у СБУ. Інших подробиць відомство не надало.
Російський національний антитерористичний комітет заявив, що атаку здійснили "двома безпілотними надводними апаратами".
У відкритих джерелах є два свідчення, які можуть приблизно вказувати на характеристики апаратів.
Перше - це повідомлення телеграм-каналу Mash, у якому стверджували з посиланням на власну інформацію, що дрони могли бути зроблені на основі водних мотоциклів.
"За нашою інформацією, у районі атаки 145-ї опори знайшли уламки водних мотоциклів. Саме їх ЗСУ навчилися модернізувати до БПЛА з вибухівкою. Вони прямують до цілі практично під водою, виглядаючи на поверхню лише на кілька сантиметрів", - йшлося у повідомленні.
Друге - два відеозаписи, зроблені, ймовірно, напередодні удару по мосту в районі Севастополя. 16 липня, як стверджують проросійські телеграм-канали, Севастополь атакували спочатку повітряні дрони, а потім морські. Усі їх, як стверджується, знищили.
В одному ролику видно, як у воді біля берега рухається якийсь темний об'єкт, по якому ведеться вогонь.
На другому - якийсь плавзасіб, дуже схожий на водний мотоцикл. Канал Mash, який поширив ролик, стверджує, що це безекіпажний катер. На відеозаписі показано вибух на воді, можливо, це було знищення цього апарату.
На Кримський міст, згідно з однією з версій, яку написала газета "Комерсант", всього було дві атаки. Під час першої до мосту намагалися прорватися дистанційно керовані гідроцикли з вибухівкою, у другій атаці застосовувалися "досконаліші штатні бойові, а не саморобні апарати".
Вибухи сталися на поверхні води за кілька метрів від прольоту і були настільки сильними, що призвели до пошкодження залізобетонної конструкції. Тому під час обговорень у соціальних мережах та пресі звучали різні оцінки кількості вибухівки, необхідної для такого ураження, але скрізь йшлося про кілька сотень кілограмів - аж до 500.
Якщо апарат, показаний на відео Mash, дійсно ударний морський дрон ЗСУ, створений на базі водного мотоцикла, то в його конструкцію потрібно було внести багато змін.
По-перше, гідроцикли зроблені задля далеких подорожей. Їх спочатку розробляли для спорту, відпочинку та розваг. Це швидкі катери, розраховані на перевезення від одного-двох, максимум трьох осіб. І найважливіше у ньому швидкість.
Для ударного безекіпажного катера швидкість і маневреність теж важливі, але скоріше на останній ділянці - під час заходу на ціль.
Але не менш важлива для нього і дальність, тому що запускають такі дрони на великій відстані. Підійти на великому судні близько до цілі надто небезпечно, бо його можуть помітити.
Максимальна дальність гідроциклів, за підрахунками різних джерел, становить приблизно від 130 до 270 км. Вона залежить від конкретної моделі апарату, маси корисного навантаження, швидкості та напрямку вітру, водних течій, солоності води, температури води та повітря і, нарешті, від режиму роботи двигуна.
Якщо подивитися на карту, то 270 км, це приблизно середина Чорного моря. Однак така дальність може бути досягнута тільки в ідеальних умовах, і при цьому сам апарат повинен йти по прямій, без маневрів, в максимально економічному режимі.
І, ймовірно, не повинен бути повністю завантажений. Максимальна вага, яку може перевозити середній гідроцикл, становить для великих моделей близько 270 кілограмів.
Однак, оскільки йдеться про безекіпажний катер, то на ньому має бути апаратура управління, зв'язку, навігації. Це також знизить його корисне навантаження.
Тому багато коментаторів засумнівалися, що міст можна було б підірвати одним або двома гідроциклами.
Твердження джерела Mash про те, що гідроцикли могли "йти до цілі практично під водою, спливаючи на поверхню лише на кілька сантиметрів", теж викликає сумніви, оскільки це збільшило б опір води та знизило дальність дії.
Україна отримувала безекіпажні морські апарати з-за кордону. З початку повномасштабного вторгнення Росії західні партнери передали Україні кілька морських дронів.
Зокрема це публічно зробила Велика Британія. Однак надані нею у серпні 2022 року шість безпілотних апаратів REMUS-100 є невеликими за розмірами підводними дронами, які використовуються виключно для розмінування.
Україна вже застосовувала безекіпажні апарати проти російських сил на морі.
Найуспішнішою атакою був рейд безекіпажних катерів 29 жовтня 2022 року, коли кільком апаратам вдалося прорватися до стоянки кораблів і, за даними британської розвідки, пошкодити тральщик "Іван Голубець" та фрегат "Адмірал Макаров".
Після цього ЗСУ здійснили ще кілька спроб атакувати Севастополь. Щонайменше одну атаку здійснили проти корабля у відкритому морі.
Вранці 24 травня 2023 року три морські дрони атакували російський розвідувальний корабель "Іван Хурс", який, як повідомило російське міноборони, перебував за 140 кілометрів на північний схід від протоки Босфор.
Російські військові стверджують, що всі три катери знищили, але ЗСУ опублікували відеозапис з камери одного з них, і на цих кадрах видно, що дрон зміг дістатися корабля впритул.
Згодом, щоправда, Росія показала фотографії "Хурса", який повернувся до Севастополя своїм ходом.
Як написав у своєму блозі незалежний військовий аналітик, фахівець із морських військових питань Ейч-Ай Саттон (H I Sutton), у відкритих джерелах у 2022-2023 роках фігурували кілька типів різних безекіпажних катерів, а також один підводний апарат.
Тактико-технічні характеристики принаймні одного з них відомі. У листопаді 2022 року Україна розпочала збір коштів на будівництво флоту таких дронів. Кампанію прорекламував у своєму офіційному телеграм-каналі президент країни Володимир Зеленський.
Довжина апарату - 5,5 метра, дальність - 800 кілометрів, автономність - 60 годин, максимальна швидкість - 80 кілометрів на годину, бойова частина - 200 кілограмів.
Судячи з ілюстрацій, зроблених Ейч-Ай Саттоном, усі українські катери мають більш-менш однакові розміри і, отже, порівнянне корисне навантаження.
Ймовірно, характеристики пізніших моделей могли відрізнятися в дальності, швидкості, або в системах зв'язку, навігації та управління.
Після вдалої атаки на Севастополь у жовтні багато коментаторів в інтернеті оголосили про початок нової ери у війні на морі. Тоді справді здавалося, що малопомітні безекіпажні катери можуть на швидкості підійти до кораблів і завдати їм серйозних пошкоджень.
Однак, попри новизну такого засобу ураження, у морських дронів виявилося багато спільного з давно існуючими апаратами - швидкохідними катерами і торпедами. А проти кожного з таких засобів уже давно розробили тактику боротьби.
Кораблі в морі або на рейді можуть захистити себе різними засобами виявлення і скорострільними гарматами та кулеметами, за допомогою яких можна ефективно боротися з невеликими апаратами.
Крім того, великі цілі, такі як бухти та кораблі в них, мости, бурові платформи та інші об'єкти можна захищати боновими загородженнями - з'єднаними в довгий ланцюг плавучими буями. Такі загородження можуть стати на заваді надводним апаратам.
Проти підводних засобів можна використовувати спеціальні сітки. У військовій справі сталевими сітками захищають кораблі та різні об'єкти від ударів торпед.
Це найпростіші способи, якими можна було б захистити міст від ударів безпілотників. Однак, виходячи з того, що українські безекіпажні катери змогли дістатися і пошкодити міст, можна припустити, що це не було зроблено.
Є й складніші системи - гідроакустична апаратура берегової охорони, радіолокаційні станції для відстеження переміщення об'єктів лежить на поверхні моря.
Не виключено, що невеликі безекіпажні катери важко виявити радіолокаторами, але, попри те, що міст в анексованому Криму займає дуже важливе місце в російській пропаганді, такі системи не були задіяні або не спрацювали.
Зрештою, у російській пресі ще до початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну неодноразово говорили про те, що міст захищений сучасними засобами радіоелектронної боротьби.
Такі системи справді ефективні проти апаратів, що керуються дистанційно, по радіозв'язку. Крім того, вони можуть впливати і на системи супутникової навігації, які застосовують автономні дрони.
Однак, попри твердження, що в районі мосту розгорнуто засоби РЕБ, вони також або не змогли перешкодити ударам морських дронів, або на той момент не діяли.
Джерело: ВВС
Військові КНДР вже перебувають в окупованому Маріуполі та на захоплених росіянами територіях Харківської області. Про це повідомляє CNN із посиланням на джерело в СБУ, передають Патріоти України. За словами співрозмовника, до Маріуполя прибули "технічн...
"Друзі мої, маю багато запитань щодо крайнього ворожого удару по Дніпру балістичною ракетою середньої дальності. Відповідаю: головне – не панікувати, а далі кожен на своєму місці боротися за Україну", - пише лідер українських добровольців Дмитро Ярош н...
