Московські жаби та гадюки, забувши про все на світі, зараз осатаніло дрючать друг дружку у своїй власній, переповненій павуками банці
Повернення з Берліна в опломбованому літаку вождя російської ліберальної общественності – ідея просто супер. Чия ідея – не знаю, але і задум підлий, і виконання напрочуд цинічне. Сам Хуйло свято переконаний, що то проіски мірової закуліси, тому демонструє в цих умовах вражаючий рівень глупості. Помітно вищий за звичайний.
У Кремлі до повернення Навального заздалегідь готувалися і, як це з Росією завжди буває, ніхера не підготувалися. Навіть проведена напередодні тотальна мобілізація ольгинських тролів виявилася недостатньою, тож довелося Пригожину срочно ставити у стрій свій останній резерв - перекалічених нами інвалідів інформвійни проти України. Принаймні на українських форумах протягом останніх двох днів стало якось нудніше, різної сволоти там помітно поменшало – видно, всіх забрали на війну з навальнятами.
Хто там кого в Москві зараз сильніше дрючить – діда не дуже цікавить. Бо на дідусеву скромну думку наш інтерес не в тому, аби хтось із них остаточно переміг. А в тому, щоб цирк із конями в Росії якомога довше не припинявся. І судячи з усього, мірова закуліса тримається приблизно такої ж цинічної думки.
Але погодьтеся: московські жаби та гадюки, забувши про все на світі, зараз осатаніло дрючать друг дружку у своїй власній, переповненій павуками банці – хіба ж не про це мріяли Мазепа та Петлюра? І хіба ж це не прекрасно?
Джерело
Інформація, котра опублікована на цій сторінці не має стосунку до редакції порталу patrioty.org.ua, всі права та відповідальність стосуються фізичних та юридичних осіб, котрі її оприлюднили.
22 липня за новим церковним календарем (4 серпня за старим) - день пам'яті святої рівноапостольної Марії Магдалини, однієї з дружин-мироносиць. У народі день отримав назву Марія Ягідниця. За старим календарним стилем - день пам'яті священномученика Пан...
Кабмін Сергія Корецького отримує економіку з майже нульовим зростанням, інвестиційним голодом і дедалі дорожчою макрофінансовою стабільністю. Його головне завдання — перевести країну від компенсації воєнних втрат до нарощування виробничої спроможності.
