Ситуація на Добропільському та Покровському напрямках залишається досить складною, - Костянтин Машовець

Командування угрупування військ (УВ) противника «Центр», очевидно, приступило до реалізації в зоні своєї відповідальності ряду заходів, спрямованих на зміну напрямків докладання його основних зусиль, що, в свою чергу, спричинило перерозподіл сил і засобів у смугах відразу двох її загальновійськових армій (ЗВА) - 41-ї і 51-ї ЗВА. Крім того, противник, в інтересах 51-ї ЗВА, почав вводити в бій на лівому фланзі смуги суміжної з нею 8-ї ЗВА підрозділи зі складу частин і з'єднань морської піхоти, зосереджених та розгорнутих раніше в районі Полтавка - Нова Полтавка - Малинівка - Попів Яр.

Своєю чергою, 2-га та 51-ша ЗВА противника продовжували активні наступальні дії у своїх смугах, відповідно – на Покровському та Добропільському напрямках, намагаючись виконати свої найближчі завдання. А саме, прорватися в напрямку Котлине - Гришине та перерізати дорогу Покровськ - Павлоград, вийшовши до шахтоуправління «Покровське», а також зайняти район Шевченко - Білицьке - Родинське - Гришине і заблокувати Покровської район оборони Збройних Сил України з півночі.

Сьогодні ми детально зупинимося на Добропільському напрямку, де нібито триває "контрнаступ" ЗСУ (але цікаво, де й у яких саме напрямках він триває?). І спробуємо розібратися у сенсі останніх дій противника на цьому напрямку.

На даний момент частини та з'єднання противника у смузі 51-ї ЗВА, що діють на захід від р. Казенний Торець, значно знизили інтенсивність своїх наступальних дій, закріплюючись на досягнутих рубежах і позиціях, в окремих місцях намагаючись поліпшити положення своїх передових підрозділів в тактичній зоні. Судячи з усього, це пов'язано з активізацією частини сил і засобів зі складу 51-ї ЗВА на фланзі, суміжному із смугою 8-ї ЗВА, а також контратаками ЗСУ в напрямку Родинське - Разіне.

Разом з тим, на ряді інших ділянок по всій смузі 51-ї ЗВА противник веде інтенсивне накопичення живої сили (переважно штурмової піхоти) та матеріально-технічних засобів для продовження своїх активних наступальних дій у найближчій перспективі. Основними з них стали район Новоекономічне, Дорожнє, Іванівка та Шахове. Зокрема:

- 5-та 9-та окрема мотострілецькі бригади (омсбр) 51-ї ЗВА, посилені частиною сил 1-ї омсбр, ймовірно, готуються до фінального "ривку" в північну частину Мирнограда - накопичення сил та засобів в районі Новоекномічного та Миколаївки. При цьому, діючи з боку Миролюбівки, вони намагаються обійти село Промінь з півночі в напрямку Козацького (колишнє Московське) та Балаган.

- Діючі в напрямках Сухецьке - Родинське та Федорівка - Червоний Лиман, 110-та, 39-а, 5-та та частина сил 1-ї омсбр були змушені тимчасово зупинитися - ЗСУ останні кілька днів активно контратакували у напрямку раніше окупованого ворогом Червоного Лиману. Станом на ранок 12.10. запеклі бої велися за залишки села і лісосмуги на південь від нього. Відповідно, противник не просунувся в напрямку Родинського і Білицького, хоча його невеликі піхотні групи присутні в посадках вздовж «залізниці» на північ від Родинського, які встигли забігти туди з боку Сухецького ще під час прориву противника на Золотий Колодязь.

- Також, очевидно, що в районі Дорожнього, а також між Іванівкою та Новим Шаховим противник продовжує накопичувати окремі штурмові групи (ймовірно, зі складу 132-ї та 114-ї мотострілецьких бригад), що означає, швидше за все, гостре бажання противника найближчим часом вибити передові підрозділи ЗСУ з району Ніканорівки та просунутися в бік нещодавно відбитого ЗСУ Вільного.

Третій тиждень поспіль ворог намагається розширити «горловину» свого вклинення на Добропільському напрямку по напрямку Нове Шахове-Шахово, але поки що, крім захоплення Дорожнього, не має прийнятних для себе результатів у цьому питанні.

Ситуація на цій ділянці досить неоднозначна.

З одного боку, захоплення противником Дорожнього та утримання ним своїх позицій уздовж рубежуІванівка-Нове Шахове дає йому непогані шанси не тільки не допустити оточення своїх передових підрозділів, що діють на північ від нього (в районі сіл Золотий Колодязь та Кучерів Яр), але й можливість організовувати та проводити атакувальні/штурмові дії безпосередньо в напрямку Добропілля (через Новий Донбас).

З іншого боку, ЗСУ продовжують утримувати позиції в районі Ніканорівки та Білицького (більше того, їм вдалося відтіснити ворожі штурмові групи з Вільного), а також у «трикутнику» Паньківка – Шахове – Володимирівка. І таким чином вони зберігають здатність відрізати передові підрозділи противника, що діють на північний захід від нього.

- Судячи з усього, вороже командування розуміє гіпотетичну небезпеку такої ситуації для себе і тому кілька днів тому зробило низку кроків, спрямованих на "рішучу зміну її на свою користь". Основним з них стало введення в бій підрозділів морської піхоти в напрямках Полтавка - Володимирівка і Новоторецьке - Володимирівка, а також наполегливі атаки 51-ї ЗВА в напрямку Нове Шахове - Шахове.

Сенс цих дій зрозумілий. Противник прагне повністю витіснити українські війська з вищезгаданого «трикутника», який загрожує тилу його 51-ї ЗВА (а фактично і всім його військам, що діють на захід від річки Казенний Торець). У зв'язку з цим не сам факт того, що протягом 2 діб (9-10.10.2025) противником були проведені досить масовані та акцентовані атаки та штурми (до 5 спроб), а те, як саме вони були проведені, стало досить показовим.

Спочатку противник, діючи невеликими піхотними групами, намагався приховано вийти на східні околиці Володимирівки та Шахового, діючи на по посадках з боку Полтавки та Попового Яру. Судячи з усього, лише одній невеликій штурмовій групі вдалося "зачепитися" за позицію на схід від дороги, що веде на Дружківку через Шахове.

За цим відбувся досить масований, як на наш час, (силами кількох штурмових рот, причому не тільки з використанням їх штатних бойових броньованих машин, а й посилених декількома танками), як кажуть на фронті, «накат». При цьому кількість використаної ворогом бронетехніки в різних джерелах оцінюється по-різному, проте явно становила не менше півтора десятка одиниць.

Водночас противник зосередився на діях саме у напрямку Володимирівки – намагаючись одночасно прорватися до села та закріпитися в ньому, як по дорозі з Полтавки та Попів Яру (причому частина сил противника, що атакувала з цього напрямку, на розвилці на схід від села, намагалася прорватися на північ, обійшовши зі сходу Шахове), так і з півдня, тобто від Новоторецького.

У підсумку противник, незважаючи на те, що в ході свого просування і безпосереднього прориву української оборони зазнав досить значних втрат, все ж зумів увійти у Володимирівку і навіть висадити там близько 76 своїх штурмових «тіл». Крім того, були зафіксовані його спроби «наростити зусилля» і «розвинути успіх» шляхом перекидання підкріплень через Коптево і з «клеверного» мосту через Полтавку і Попов Яр для своїх передових підрозділів, що діяли на Володимирівку, так як було зрозуміло, що без цього противнику буде дуже складно утримувати там свої позиції.

Ці дії противника, безсумнівно, становили пряму загрозу для частин і підрозділів ЗСУ, що діють на цьому напрямку (фактично вони загрожували відрізанням від основних сил всієї тактичної групи, що діяла в напрямку Володимирівка - Новоторецьке).

Тому, очевидно, українське командування відреагувало досить швидко, прийнявши відповідне рішення та здійснивши так зване "комплексне вогневе ураження" як противника, який прорвався в тактичну глибину його бойових порядків, так і його тактичних резервів, що почали підходити на цей напрямок. В результаті, за повідомленнями з різних джерел, частина з тих, хто прорвався, була знищена в самій Володимирівці (до 35 було знищено відразу, ще 17-18 вночі, решта невеликими групами і поодинці заповзли в сільські підвали), частина - на схід і північний схід від неї (близько 20-25 "тіл"). Резервні підрозділи противника, що висувались з півдня "для закріплення", також зазнали значних втрат і були змушені припинити своє подальше просування.

На даний момент можна констатувати, що так званий «накат», проведений противником на лівому фланзі смуги його 8-ї ЗВА в інтересах 51-ї ЗВА, судячи з усього, не досяг поставлених цілей. Оскільки загроза тилу 51-ї ЗВА противника не ліквідована і продовжує існувати.

Більш того, очевидно, що угруповання його морської піхоти, зосереджене і розгорнуте в смузі 8-ї ЗВА, яке явно призначалося для наступу на Костянтинівку і Дружківку, а не для «витягування 51-ї ЗВА з болота за вуха», як мінімум частиною своїх сил, станом на зараз, втягнуте у виснажливі фронтальні зустрічні бої з контратакуючим угрупованням ЗСУ на Добропільському напрямку. І чим довше це триватиме, тим проблематичнішим стає для ворога його застосування за своїм початковим планом...

На даний момент остаточні результати боїв за Володимирівку мені не відомі. Разом з тим, очевидно, що щонайменше 1-2 батальйони противника, задіяні на цьому напрямку, особливо у своїх штурмових підрозділах, зазнали дуже значних втрат.

У зв'язку з нинішньою ситуацією на Добропільському напрямку виділю ще кілька моментів:

- Дуже слабка взаємодія між відповідними командними структурами противника (особливо це стає актуально, якщо мова йде про дії на СУМІЖНИХ флангах). Зусилля російських морських піхотинців і 8-ї ЗВА, що діяли в напрямку Володимирівки з боку Попів Яру і Полтавки, були явно дуже слабо підтримані самою 51-ю ЗВА (хоча при цьому частина підрозділів морської піхоти явно була введена в бій саме через її смугу).

- Наявність дуже суттєвих проблем з боєздатністю у частинах та підрозділах військ РФ, що діють як у «горловині», так і «на вершині» так званого «Добропільського вклинення» (штурмові групи 51-ї ЗВА противника на цьому напрямку вже понад 2,5 тижні не можуть прорватися на західну околицю Шахового, хоча вийшли до неї близько місяця тому)

- Достатньо «специфічне» розуміння командуванням 51-ї ЗВА противника поточної оперативно-тактичної обстановки у власній смузі. Замість цілком логічного, достатньо адекватного і зрозумілого для командування обох сторін рішення щодо прориву на Шахове і Софіївку із заходу, який би повністю усунув загрозу тилу 51-ї ЗВА, воно продовжує витати в емпіризмі і мріяти про прорив до Добропілля, Мирнограда і в район на північ від Покровська. Цілком допускаю, що командування 51-ї ЗВА може вважати, що морська піхота "зробить за нього його роботу". Втім, судячи з перших її "накатів", агресивності у них дійсно вистачає, але є досить відчутні прогалини в бойовій ефективності.

- Як на мене, якщо все триватиме в тому ж ключі, що і зараз, у ЗСУ МОЖЕ з'явитися дуже відчутний шанс повністю "зачистити" плацдарм 51-ї ЗВА противника на річці Казенний Торець на північ від Мирнограда і таким чином зняти загрозу оточення Покровського району оборони. Або, як мінімум, значно її зменшити.

Джерело