Ситуація нагадує казку "Голий король": Яку бізнес-утопію Віткофф і Дмитрієв намагаються "продати" Трампу, - командир полку "Ахіллес"

"Одне з недавніх розслідувань від The Wall Street Journal: Вашингтон веде з Кремлем таємні перемовини про спільний бізнес одразу після укладання миру з Україною. Суть матеріалу: Росія начебто прагне створити на своїй території особливі умови для американського капіталу, щоб залучити рекордні інвестиції «після війни». На цій основі вже дев’ять місяців спецпосланець президента США Стів Віткофф і представник хазяїна Кремля Кирило Дмитрієв будують підкилимний договорняк щодо "врегулювання війни", - пише командир полку "Ахіллес" Юрій Федоренко на своїй сторінці в соцмережі "Фейсбук", передають Патріоти України, та продовжує:

"Деякі бізнес-плани Дмитрієва-Віткоффа виглядають фантастично: спільна розробка родовищ у Арктиці, а також американсько-російська місія на Марс із компанією SpaceX Ілона Маска… На цьому фантазія Віткоффа не зупиняється. До мегапроєктів «перемовник» хоче залучити Україну. В розмові з журналістами WSJ він висловив сподівання, що Росія та Україна за допомогою США стануть процвітаючими діловими партнерами.

Ось таку бізнес-утопію Віткофф та Дмитрієв намагаються «продати» Трампу. Задум викликає стриману посмішку та асоціацію з казкою «Голий король». У ролі кравців — Віткофф та Дмитрієв, на роль короля претендує Трамп. Амплуа Путіна визначити поки що складно, але він у цьому сюжеті точно присутній. Сюжет розгортається: налагодити доволі тісні зв’язки між Вашингтоном та Москвою кравцям вдалося.

Втім, поки зарано говорити, що Трамп перетворився на голого короля: ані перемовини, ані тісні контакти з Кремлем не завадили йому запровадити санкції проти Роснєфті та Лукойлу. Не можна також говорити, що станом на зараз бізнес-утопія критично нашкодила інтересам України: сумнозвісні 28 пунктів, які Віткофф «начаклував» у Москві і передав Трампу, були переписані під ноль у Женеві.

Як відомо, Путін ховається в деталях. Ці деталі можуть бути військово-політичні (наприклад, спроба перекрити постачання Україні Томагавків) та економічні (прокрутити корупційну оборудку на трильйони доларів). На поверхні - неприховане бажання Кремля залатати бюджет та якимось чином підтримати хвору російську економіку після того, як гаряча фаза війни стане на паузу. А ще — переконати Трампа в тому, що Путін дещо корумпований, але, в цілому, договороздатний бізнесмен, для якого головне — гроші.

За роки війни ми добре вивчили психологію нашого ворога і точно знаємо, що він прагне не економічного процвітання, а величі та крові. Гроші для кремлівського людожера не мета, а засіб. Якщо «геніальний план» якимось чином буде втілений, і у Росію зайдуть американські інвестиції, це дещо посилить сировинну економіку російської військової машини. Що буде потім, зрозуміло, — модернізована військова конструкція розгорнеться дулом убік інвесторів.

Про те, як це — вести бізнес з росіянами, може розповісти американський бізнесмен Білл Браудер. Це відомий міжнародний фінансист, співзасновник інвестиційного фонду Hermitage Capital Management, який у період з 1995 по 2006 роки був найбільшим зарубіжним гравцем на російському фондовому ринку. Доля компанії Браудера сумна: працівники «правоохоронних органів» РФ рейдернули бізнес, а юриста компанії Сергія Магнітського — закатували. Сам Браудер дивом втік від московських міліціонерів. У липні 2013 року россуд заочно засудив Браудера до 9 років колонії загального режиму. Ось так закінчилась бізнес-утопія Браудера. Хто наступний? Можливо, Ілон Маск…

На жаль, багато західних політиків так і не зрозуміли, з ким мають справу. Якби Путін прагнув економічного процвітання для своєї країни, рівень життя в Росії був би таким, як у Об'єднаних Арабських Еміратах, оскільки в російських надрах для цього достатньо корисних копалин. Амбіції хазяїна Кремля перебувають зовсім у іншій царині: він жадає нескінченної влади, прагне знищити світовий порядок, перекроїти карту світу, стерти з неї Україну та відродити Радянський Союз сталінського зразка — з катівнями, ГУЛАГами, голодоморами та всемогутнім НКВС.

Чи схильний він робити «паузи» на цьому шляху? Гадати сенсу немає - дізнаємося. Якщо раптом станеться «пауза», нам треба буде по максимуму використати її для інтенсивного розвитку та модернізації військового потенціалу. Нас не вдасться обдурити, нам ніхто не впарить казочку про «миролюбну Росію».

Навіть в умовах гарячої фази війни ми масштабуємо успішний досвід та будуємо стратегію свого розвитку на роки. Так буде доти, доки на території сучасної РФ не виникне декілька незалежних держав… Ми не збираємось зупинятись. Слава Україні!".