Так звана "оборона по Осколу" противника сьогодні-завтра завершиться вже "окончательно" ... - Машовець

Очевидно, що так звана "оборона по Осколу" противника, сьогодні-завтра завершиться вже "окончательно" і з усією непохитною та суворою реальність на порядку денному для противника виникне питання іншого порядку... а чи варто взагалі обороняти Сватове...?

Доброго дня...

На перший погляд - дивне питання...

Звісно, що так... за відступ зі Сватове, путінГ явно по головці не погладить й цукерок не випише...

Але тут, як завжди, є свій нюанс...

Полягає він, головним чином, в тому, що усі ці "резерви", які йшли й прийшли на допомогу 20-й ЗВА, що зараз намагається своїми головними силами (144-ю та 3-ю мсд) організувати й втримати сталу лінію оборони по рубежу Тополі - Нова Тарасівка - Сватове - Кремінна... не здатні, у загальному сенсі, змінити ситуацію для противника на краще...

Справа в тому, ця гіпотетична лінія оборони (насправді, вона ніяка не "лінія" , а являє собою просто бессистемне скупчення нашвидкоруч обладнанних окремих опорних пунктів, вузлів та районів оборони, розміщенних поспіхом на місцевості, як "на душу ляжет") ВЖЕ прорвана ЗСУ, й навіть на деяких ділянках вони вже вклинились у її глибину...

Іншими словами - "жертва" Ліманського угрупування противника була даремною (про що я писав ще тиждень тому), ніякого "виграшу часу" для обладнананя сталої системи оборони на Сватівському напрямку у противника не вийшло... В результаті й Ліман "вийшов зі складу рф" і під Сватове... вийшла якась порнографія, а не "сиситематизована" оборона, здатна нарешті зупинити український наступ...

Більше того, слідством "повернення Ліману у склад України", стало різке загострення ситуації ще в одному ключовому для противника пункті - районі Кремінна - Рубіжне. Причому, у сенсі всієї системи оборони у північній частині Луганської області, він більш значющий ніж Сватове...

Ось декілька визначальних факторів, які, на мою думку, й будуть протячгом найближчих пару тижнів визначати увесь сенс боїв в цій операційній зоні...

- Стрімкий наступ ЗСУ як з Куп'янського плацдарму на Осколі, так й з півдня вздовж лівого берегу Осколу повністю поховали плани російського командування "оборонятися по Осколу". Й зараз, передові підрозділи ЗСУ наблизились вже до ближніх підступів до Сватове, побічно, так би мовити "бонусом" створивши загрозу чергового оточення сил та засобів противника, висунутих "до річки" в районі Борової (це 2 БТГр - одна зі складу 254-го мсп 144-ї мсд, інша - зі складу 27-ї мсбр 1-ї гв. ТА). Вживання терміну "2 БТГр" до цієї групи підрозділів противника, на зараз, є достатньо "оптимістичним".

Насправді, після тридобових зустрічних боїв із наступаючими підрозділами ЗСУ на околицях Борової та південно-східніше її, там навряд чи залишилось загалом більше 24-26 одиниць основних типів ОВТ й боєздатного особового складу більше ніж на 2-3 роти...

Більше того, за поки що неперевіреною інформацією... ця група противника вчора чи навіть ще позавчора таки відійшла з району Борової у північно-східному напрямку (тобто у напрямку на Сватове). Але підкреслюю, це "...ще не точно...".

- Ще один фактор... який можливо назвати "куп'янський". Після того, як ЗСУ звільнили Куп'янськ-вузловий, а потім й Ківшарівку та стали просуватися вздовж дороги Р-07 у напрямку на Сватове... стала очевидною уся "беззмістовність" впертості противника, яку він до цього виявляв у районі Ліману... ЗСУ, по суті, одним елегентним рухом зробили усі зусилля противника "по виграшу часу для організації оборони в районі Сватове" безцільними - вони вийшли до Сватове зовсім з іншого напрямку... Так, збірна солянка з залишків пари батальонів 18-ї мсд 11-го АК, які свого часу відкотилися сюди після прориву ЗСУ у Куп'янська у вересні місяці, намагалися й намагаються "купировать" рух ЗСУ з Куп'янського плацдарму, але за нашими (групи ІС) відомостям... в них то виходить - не дуже... Принаймні, контр-атаки в районі Петропавлівки за участі танкової роти зі складу 1-ї гв. ТА, в них, м'яко кажучи... "не вдалися"... і за попередньою інфою... "украинские войска уже видели в районе Владимировки"...

- І останній, але думаю... головний, в плані визначення місця прикладання основних зусиль, фактор - вихід передових підрозділів ЗСУ до західних та південно-західних підступів до Кремінної... з одночасним просуванням прямо з заходу на ближні околиці Лисичанська...

Як ми пам'ятаємо, приблизно 4-и доби тому в цей район стали підходити резерви противника - 2-і більш-менш боєздатні БТГр 21-ї мсбр 2-ї ЗВА, ще 1 БТГр (зі складу 30-ї мсбр) висувалася у район Красноріченського аби разом із "зведеної тактичною групою" 201-ї ВБ "блокувати" обходний маневр ЗСУ північніше Кремінної... а також, у певних колах, йшла мова про ще 1 "відновлену" БТГр 2-ї ЗВА (ймовірно зі складу тієї ж 30-ї мсбр), яка безпосередгньо перекидалася на Сватове...

Тобто, цілком логічно можливо було розраховувати, на те, що противник якщо не утримає дорогу Зарічне - Кремінна, то принаймні досить активно спробує це зробити, особливо в контексті необхідності відтягнути залишки свого Ліманського угрупування, а також розуміння важливості утримання всього району між Зарічним та Кремінною...

Однак, як виявилось... це гра "на дві боки". Момент підходу російських резервів був чітко визначений ЗСУ й по ним не тільки декілька разів "прилетіло" дальнобійними засобами ураження, а й цілий ряд передових підрозділів ЗСУ випередили ці резерви противника, у сенсі зайняття ними більш-менш зручних рубіжів розгортання... Внаслідок чого, цим резервам противника вдалося лише одне - втримати район Кремінної... решта завдань, скажимо так... "были выполнены отрицательно" (ЗСУ вийшли до с. Невске та перерізали дорогу між Зарічним та Кремінною).

Таким чином, загальна ситуація у цій операційній зоні для командування військ противника на даний момент виглядає не дуже "райдужною"...

- Очевидно, що перспектива звільнення ЗСУ Кремінної та Рубіжного буде означати появу у них достатньо загрозливої для російського командування реальної перпективи взагалі відрізати війська Західного ВО від центральної частини Луганської області по умовній лінії Сєверодонецьк - Новоайдар - Верхньобогданівка - Городище.

- Навіть якщо командування ЗСУ "трохи пригальмує свої апетіти" у цьому сенсі... то й тоді, ситуація для противника все одне буде виглядати вкрай несприятливою (Лисичанськ вже точно опинеться під загрозою "виходу зі складу рф"), а ситуація із Сєверодонецьком стане драматичною...

- Більше того, навіть просто рухаючись вздовж Сіверського Донця (по обох його берегах) ЗСУ зможуть поставити у достатньо складну ситуацію й усе те, що зараз пробує "пробиться на Бахмут"...

Підсумуємо...

Звичайно, російське командування може влаштувати чергову "битву за Сватове". Загальний обсяг сил та засобів Західного ВО - 1-ї гв. ТА, 20-ї, 6-ї ЗВА та 11-го АК, зосереджених у даній операційній зоні, а це приблизно до 10-13 "умовно-розрахункових" БТГр + не меньш як 4 БТГр зі складу 2-ї ЗВА ЦВО і до 4-5-и "батальонів" 2-го АК та десь 3-4 "батальонів" БАРС-ів, цілком це дозволяє...

Але чи є в тому сенс...?

На мій погляд - ні...

Північна Луганщина так чи інакше...

ВЖЕ приречена на "вихід зі складу рф"

Просто тому, що півтора тижня тому, російське командування замість військової вирішило керуватися політичною доцільністю, та й ще помилилося із визначенням основного напрямку подальшого українського наступу (в черговий раз)...