Так звана "оборона по Осколу" противника сьогодні-завтра завершиться вже "окончательно" ... - Машовець

Очевидно, що так звана "оборона по Осколу" противника, сьогодні-завтра завершиться вже "окончательно" і з усією непохитною та суворою реальність на порядку денному для противника виникне питання іншого порядку... а чи варто взагалі обороняти Сватове...?

Доброго дня...

На перший погляд - дивне питання...

Звісно, що так... за відступ зі Сватове, путінГ явно по головці не погладить й цукерок не випише...

Але тут, як завжди, є свій нюанс...

Полягає він, головним чином, в тому, що усі ці "резерви", які йшли й прийшли на допомогу 20-й ЗВА, що зараз намагається своїми головними силами (144-ю та 3-ю мсд) організувати й втримати сталу лінію оборони по рубежу Тополі - Нова Тарасівка - Сватове - Кремінна... не здатні, у загальному сенсі, змінити ситуацію для противника на краще...

Справа в тому, ця гіпотетична лінія оборони (насправді, вона ніяка не "лінія" , а являє собою просто бессистемне скупчення нашвидкоруч обладнанних окремих опорних пунктів, вузлів та районів оборони, розміщенних поспіхом на місцевості, як "на душу ляжет") ВЖЕ прорвана ЗСУ, й навіть на деяких ділянках вони вже вклинились у її глибину...

Іншими словами - "жертва" Ліманського угрупування противника була даремною (про що я писав ще тиждень тому), ніякого "виграшу часу" для обладнананя сталої системи оборони на Сватівському напрямку у противника не вийшло... В результаті й Ліман "вийшов зі складу рф" і під Сватове... вийшла якась порнографія, а не "сиситематизована" оборона, здатна нарешті зупинити український наступ...

Більше того, слідством "повернення Ліману у склад України", стало різке загострення ситуації ще в одному ключовому для противника пункті - районі Кремінна - Рубіжне. Причому, у сенсі всієї системи оборони у північній частині Луганської області, він більш значющий ніж Сватове...

Ось декілька визначальних факторів, які, на мою думку, й будуть протячгом найближчих пару тижнів визначати увесь сенс боїв в цій операційній зоні...

- Стрімкий наступ ЗСУ як з Куп'янського плацдарму на Осколі, так й з півдня вздовж лівого берегу Осколу повністю поховали плани російського командування "оборонятися по Осколу". Й зараз, передові підрозділи ЗСУ наблизились вже до ближніх підступів до Сватове, побічно, так би мовити "бонусом" створивши загрозу чергового оточення сил та засобів противника, висунутих "до річки" в районі Борової (це 2 БТГр - одна зі складу 254-го мсп 144-ї мсд, інша - зі складу 27-ї мсбр 1-ї гв. ТА). Вживання терміну "2 БТГр" до цієї групи підрозділів противника, на зараз, є достатньо "оптимістичним".

Насправді, після тридобових зустрічних боїв із наступаючими підрозділами ЗСУ на околицях Борової та південно-східніше її, там навряд чи залишилось загалом більше 24-26 одиниць основних типів ОВТ й боєздатного особового складу більше ніж на 2-3 роти...

Більше того, за поки що неперевіреною інформацією... ця група противника вчора чи навіть ще позавчора таки відійшла з району Борової у північно-східному напрямку (тобто у напрямку на Сватове). Але підкреслюю, це "...ще не точно...".

- Ще один фактор... який можливо назвати "куп'янський". Після того, як ЗСУ звільнили Куп'янськ-вузловий, а потім й Ківшарівку та стали просуватися вздовж дороги Р-07 у напрямку на Сватове... стала очевидною уся "беззмістовність" впертості противника, яку він до цього виявляв у районі Ліману... ЗСУ, по суті, одним елегентним рухом зробили усі зусилля противника "по виграшу часу для організації оборони в районі Сватове" безцільними - вони вийшли до Сватове зовсім з іншого напрямку... Так, збірна солянка з залишків пари батальонів 18-ї мсд 11-го АК, які свого часу відкотилися сюди після прориву ЗСУ у Куп'янська у вересні місяці, намагалися й намагаються "купировать" рух ЗСУ з Куп'янського плацдарму, але за нашими (групи ІС) відомостям... в них то виходить - не дуже... Принаймні, контр-атаки в районі Петропавлівки за участі танкової роти зі складу 1-ї гв. ТА, в них, м'яко кажучи... "не вдалися"... і за попередньою інфою... "украинские войска уже видели в районе Владимировки"...

- І останній, але думаю... головний, в плані визначення місця прикладання основних зусиль, фактор - вихід передових підрозділів ЗСУ до західних та південно-західних підступів до Кремінної... з одночасним просуванням прямо з заходу на ближні околиці Лисичанська...

Як ми пам'ятаємо, приблизно 4-и доби тому в цей район стали підходити резерви противника - 2-і більш-менш боєздатні БТГр 21-ї мсбр 2-ї ЗВА, ще 1 БТГр (зі складу 30-ї мсбр) висувалася у район Красноріченського аби разом із "зведеної тактичною групою" 201-ї ВБ "блокувати" обходний маневр ЗСУ північніше Кремінної... а також, у певних колах, йшла мова про ще 1 "відновлену" БТГр 2-ї ЗВА (ймовірно зі складу тієї ж 30-ї мсбр), яка безпосередгньо перекидалася на Сватове...

Тобто, цілком логічно можливо було розраховувати, на те, що противник якщо не утримає дорогу Зарічне - Кремінна, то принаймні досить активно спробує це зробити, особливо в контексті необхідності відтягнути залишки свого Ліманського угрупування, а також розуміння важливості утримання всього району між Зарічним та Кремінною...

Однак, як виявилось... це гра "на дві боки". Момент підходу російських резервів був чітко визначений ЗСУ й по ним не тільки декілька разів "прилетіло" дальнобійними засобами ураження, а й цілий ряд передових підрозділів ЗСУ випередили ці резерви противника, у сенсі зайняття ними більш-менш зручних рубіжів розгортання... Внаслідок чого, цим резервам противника вдалося лише одне - втримати район Кремінної... решта завдань, скажимо так... "были выполнены отрицательно" (ЗСУ вийшли до с. Невске та перерізали дорогу між Зарічним та Кремінною).

Таким чином, загальна ситуація у цій операційній зоні для командування військ противника на даний момент виглядає не дуже "райдужною"...

- Очевидно, що перспектива звільнення ЗСУ Кремінної та Рубіжного буде означати появу у них достатньо загрозливої для російського командування реальної перпективи взагалі відрізати війська Західного ВО від центральної частини Луганської області по умовній лінії Сєверодонецьк - Новоайдар - Верхньобогданівка - Городище.

- Навіть якщо командування ЗСУ "трохи пригальмує свої апетіти" у цьому сенсі... то й тоді, ситуація для противника все одне буде виглядати вкрай несприятливою (Лисичанськ вже точно опинеться під загрозою "виходу зі складу рф"), а ситуація із Сєверодонецьком стане драматичною...

- Більше того, навіть просто рухаючись вздовж Сіверського Донця (по обох його берегах) ЗСУ зможуть поставити у достатньо складну ситуацію й усе те, що зараз пробує "пробиться на Бахмут"...

Підсумуємо...

Звичайно, російське командування може влаштувати чергову "битву за Сватове". Загальний обсяг сил та засобів Західного ВО - 1-ї гв. ТА, 20-ї, 6-ї ЗВА та 11-го АК, зосереджених у даній операційній зоні, а це приблизно до 10-13 "умовно-розрахункових" БТГр + не меньш як 4 БТГр зі складу 2-ї ЗВА ЦВО і до 4-5-и "батальонів" 2-го АК та десь 3-4 "батальонів" БАРС-ів, цілком це дозволяє...

Але чи є в тому сенс...?

На мій погляд - ні...

Північна Луганщина так чи інакше...

ВЖЕ приречена на "вихід зі складу рф"

Просто тому, що півтора тижня тому, російське командування замість військової вирішило керуватися політичною доцільністю, та й ще помилилося із визначенням основного напрямку подальшого українського наступу (в черговий раз)...

Опублікував: Андрій Савчук
Інформація, котра опублікована на цій сторінці не має стосунку до редакції порталу patrioty.org.ua, всі права та відповідальність стосуються фізичних та юридичних осіб, котрі її оприлюднили.

"В Мали "вагнеровцы" серьезно потрепали Французский легион, что создает проблемы для Франции, которая активно играет в Африке. Эта ЧВК уже начала раздражать Запад", - політолог

п’ятниця, 2 грудень 2022, 0:14

"Вчера стало известно, что в Центральноафриканской Республике (ЦАР) неизвестный самолет нанес удар по базе частной военной компании Вагнера. Это новость примечательна тем, что вагнеровцы стали серьезной силой, которая начинает раздражать Запад, потому ...

"Теперішнє гасло в Німеччині щодо мігрантів: "Так українцям, ні іракцям і еритрейцям", - Голобуцький

п’ятниця, 2 грудень 2022, 0:00

"Глобальні задачі України:. Європа, зокрема Німеччина, вподобала українських біженців як корисну частину свого суспільства - і воліє надавати перевагу їм перед біженцями з інших континентів і регіонів", - пише політтехнолог Олексій Голобуцький на своїй...