"Теперішнє гасло в Німеччині щодо мігрантів: "Так українцям, ні іракцям і еритрейцям", - Голобуцький

1. Перемогти окупанта.

2. Переконати біженців, що тут як мінімум не гірше, ніж в ЄС.

"Якщо місця для біженців більше немає - ті ж німці (зокрема, молоді активні громадські і політичні діячі, молодші представники владних органів) хотіли би депортувати інших, аби вивільнився ресурс для українців. Бо в Європі очікують додаткову хвилю евакуації з зимової холодної і темної України, і не так щоб засмучуються з цього приводу. Теперішнє гасло в ФРН щодо мігрантів: "Так українцям, ні іракцям і еритрейцям".

==

Фредерік Пауль, лідер парламентської групи ХДС у раді муніципалітету Альпен і окружним лідером Юнге Юніон Нижнього Рейну в неділю у Die Welt: "Муніципалітети стикаються з великою кількістю українських біженців і зростаючим потоком шукачів притулку. Окрім війни, в Україні вибухнула зима, Путін бомбить інфраструктуру, тож люди в Україні живуть без світла та опалення. На Україну чекає найсуворіша зима в історії – очікую ще десятки, якщо не сотні тисяч українських жінок і дітей. Де-факто в багатьох муніципалітетах вже проживає більше мігрантів, ніж у рік кризи біженців 2015/16.

Перші ознаки того, що ми прямуємо до соціальної переломної точки, з’являються, коли біженців і шукачів притулку «категоризують». Відповідно до гасла «Так українцям, ні іракцям і еритрейцям».

Було б корисно, якби людей, які змушені покинути країну, чию заяву про притулок було відхилено або які втратили право на проживання, постійно депортували".

==

В принципі, це не дивує: українські мігранти незалежно від воєнного чи мирного часу завжди швидко асимілюються до європейського суспільства (в тому числі мовно), гармонійно вписуються в спосіб життя місцевих громад від Швеції до Португалії, дотримуються законів, швидко знаходять бодай якусь роботу. Та й діти українських мігрантів не створюють додаткових проблем в системі освіти, бо так само легко вписуються в європейські реалії.

Тобто, це якраз ота "корисна і прийнятна, не руйнівна міграція", якої відверто потребує старіюча Європа. І очевидно, що українці мають заслужений пріоритет перед дожиттєво безробітними, неграмотними мігрантами, що не вчать мови, не вписуються в культурний і поведінковий ландшафт, спричиняють психологічний дискомфорт місцевих мешканців і погіршують безпекову ситуацію.

Тобто, українська міграція для Європи - добре. От тільки є інший бік цієї монети: якщо евакуйовані українці настільки комфортно приживуться там - вони матимуть мінімум стимулів повертатись сюди. В повоєнну зруйновану Україну з кризою житла, проблемним працевлаштуванням, проблемним енергозабезпеченням, корупцією, проблемними судами...

Нам, звісно, приємно, що ми подобаємось європейцям і нас цінують як сусідів і співгромадян. Але все ж владі - і місцевій, і центральній - доведеться після перемоги добре постаратись, щоб українці повертались додому".