Про цю дату на своїй сторінці у Facebook нагадала українська письменниця Оксана Забужко, передають Патріоти України. Літераторка процитувала публікацію "Урядового кур'єра" за 2015 рік:
"...знаменитий Палац "Україна" починали будувати як нічим не примітний кіноконцертний зал кошторисною вартістю до 4,5 мільйона карбованців, що не потребувало погодження із Москвою. Натомість з ініціативи тодішнього першого секретаря ЦК КПУ Петра Шелеста, який вважав за сором проводити партійні з’їзди у спорудженому за царату Жовтневому палаці, будівництво "України" обійшлося в 20 мільйонів карбованців, або 13,4 мільйона доларів за тодішнім курсом. <...>
Та на відміну від Кремлівського палацу з’їздів, розрахованого на 4000 місць, кіноконцертний зал у Києві свідомо зробили меншим — лише на 3780 місць. Однак навіть ніжно-лазурового кольору крісла та співзвучне оформлення зали для глядачів відрізняли київського тезку від революційно червоного "старшого брата" у Москві. "Будівельні надмірності", про які "доброзичливці" сигналізували нагору, довго "не помічали" надіслані з Москви комісії, аж доки об’єкт не відвідав голова Держплану СРСР Микола Байбаков. Винесений ним вердикт став гідною оцінкою "України": "На цьому тлі наш Кремлівський палац з’їздів як стара конюшня. Хто відповість за це неподобство?"
Винним призначили тодішнього першого секретаря Київського обкому КПУ і кандидата в члени ЦК КПРС Федора Головченка, який впродовж наступних 14 років пропрацював міністром автотранспорту УРСР і за все життя його відзначено лише орденом Трудового Червоного Прапора.
Ще трагічніше склалася доля директора інституту Діпроцивільпромбуд Віктора Наріжного, де трудилися проектанти Палацу "Україна". Талановитого містобудівельника і архітектора довели до самогубства.
Зрозуміло, що зданий до сторіччя з дня народження Леніна символ "будівельних надмірностей" відкривали без особливої помпи, а за два роки звинувачений у націоналізмі Петро Шелест теж поплатився посадою і кар’єрою через неприпустиме з погляду кремлівських вождів відстоювання інтересів України".
Успіхи українських військових на північ від Лимана позбавили Росію можливості реалізувати план оточення українського "поясу фортець" із півночі та півдня. Про це йдеться у звіті Інституту вивчення війни (ISW), оприлюдненому в середу, 16 вересня,передаю...
Розглянемо його за старою звичною схемою:. - Склад сил і засобів сил противника, що діють у цьому напрямку. - Поточна ситуація. - Перспективи подальшого її розвитку. 1. На цьому напрямку оперують сили та засоби російського угрупування військ (УВ) «Запа...
