"Тобрук" замість "Тартуса": Росія перекидає свої війська та важке озброєння до Лівії. Якщо Путіну вдасться там закріпитися, це стане більше ніж просто компенсація за втрачені бази в Сирії

Доктор Самуель Рамані фахівець по московії у Королівського інституту об’єднаних служб (RUSI) та постійний коментатор справ на Близькому Сході для BBC, Sky News, Al Jazeera та CNN International повідомив для The New Arab, що додаткове розгортання русні в Лівії є не лише наслідком втрати кремлем впливу в Сирії, а й частиною більшої стратегії африканської експансії, зазначають Патріоти України.

18 грудня офіційні особи США повідомили, що московія переміщує складну зброю зі своїх військових баз у Сирії на об’єкти на сході Лівії. Ця зброя включає системи протиповітряної оборони С-300 і С-400 разом із приблизно 1000 військовослужбовцями.

Ці сили раніше прикривали частини проросійський підрозділів а армії асада включно з 25 штурмовою та 5-им корпусом, які порозбігалися спочатку в Алеппо, а решта в Хамі під час наступу повстанців. Вони були перекинуті до Лівії літаками и транспортної авіації. Транзит росією військових активів з Сирії до Лівії відображає її прагнення створити альтернативний логістичний шлях для своїх африканських операцій.

“Хоча Тобрук не може зрівнятися з військово-морською глибиною Тартуса або повітряними можливостями Хмейміма, він пропонує щось потенційно більш цінне – коротші маршрути в Сахель і близькість до південного флангу НАТО”, – сказав Ель-Гоматі, директор Інституту Садек, що базується в Тріполі, в інтерв’ю The New Arab. Лівія і раніше була вузлом дозаправки для російських військ у Малі та Буркіна-Фасо, а розгортання С-300 і С-400 забезпечить додаткове прикриття для російських літаків, які заходять у Сахель.

Незважаючи на побоювання, що росія негайно втратить доступ до своїх сирійських баз після падіння режиму асада, «найгірший сценарій» так і не відбувся. 26 грудня літак Ан-124 вкс рф вирушив на сирійську авіабазу Хмеймім і назад до Аль-Джуфри. Цей політ став першим для росії після повалення асада і незабаром випередив запевнення Тахрір Аль-Шам у своїй прихильності до підтримки співпраці з росією.

Тому можливо, москві не доведеться покладатися на цей альтернативний маршрут, оскільки її бази в Сирії залишаються в робочому стані, а новий лідер Сирії заявив, що вивід російських військ має відбутися в такий спосіб, щоб не погіршити відносини між країнами.

Тим не менше, незважаючи на політичні ризики в Сирії та пов’язані з все ще нестабільним балансом сил в Лівії, росія впевнена, що більш потужна військова присутність в африканській країні розширить її довгострокові важелі впливу.

З того часу, як у квітні 2008 року москва погодилася скасувати борг Лівії в розмірі 4,5 мільярда доларів, кремль розглядає своє середземноморське узбережжя як стратегічно цінну базу. Під час свого візиту до росії в жовтні 2008 року полковник Муаммар аль-Каддафі висловив зацікавленість у розвитку російської військово-морської бази в Бенгазі.

Коли Лівія занурилася в політичний хаос після повалення режиму Каддафі в 2011 році, росія створила базу «Аль-Кадім» на схід від Бенгазі та авіабазу «Аль-Джуфра» поблизу середземноморського узбережжя Лівії. Ці об’єкти підтримували військову інтервенцію під керівництвом групи Вагнера на користь лідера Лівійської національної армії (ЛНА) Халіфи Хафтара проти законної влади та служили логістичними вузлами для російських військових операцій у Судані та Малі.

У той час як росія вивела особовий склад і системи протиповітряної оборони з Сирії після початку повномасштабного вторгнення в Україну в лютому 2022 року, її військова присутність в Лівії в основному не постраждала.

Після того, як Міністерство оборони росії відправило свою першу делегацію до східної Лівії в серпні 2023 року та взаємний візит Хафтара до москви у вересні 2023 року, росія активізувала свої зусилля щодо угоди про прибережну військову базу. Росія також модернізувала злітно-посадкові смуги своїх авіабаз і направила до Лівії додаткові 1800 військовослужбовців навесні цього року.

Під час зустрічі з Хафтаром у червні 2024 року в Бенгазі заступник міністра оборони немитої юнус-бек євкуров пообіцяв посилити військовий потенціал його НЗФ під назвою ЛНА.

З огляду на ці тенденції, розширення військової присутності росії в Лівії не є простою компенсацією для Сирії. «Дії росії в Лівії спрямовані не на заміну Сирії, а на адаптацію і розширення своєї стратегічної присутності», – сказав Анас Ель-Гоматі.

Тривала відсутність централізованої влади і постійна нестабільність, про що свідчить нещодавня ескалація бойових дій у північно-західному лівійському місті Завія, підживлюють зростаючу присутність росії в Лівії.

Зростаюча військова присутність росії на сході Лівії викликала жорстку реакцію в Тріполі. Прем’єр-міністр Уряду національної єдності (GNU) Абдулхамід Дбейба викликав російського посла в Лівії і розкритикував попередження кремля щодо поїздок громадян до Лівії.

У тонко завуальованому пострілі в бік росії Дбейба попередив, що «будь-яка сторона, яка увійде до Лівії без дозволу чи угоди, буде видворена силою», і наполягав на тому, що Лівія дозволяє іноземним військам в’їжджати лише з офіційними тренувальними місіями. Полум’яну риторику Дбейби в москві значною мірою відкинули як нахабство.

Але навіть якщо росія зрозуміє, що більше не може знайти баланс між конкуруючими урядами Лівії, у неї все ще є карти, які можна розіграти. Розширена підтримка Хафтара з боку росії може переконати його піти на нову військову ескалацію проти законної лівійської влади на заході країни або надати йому розширену переговорну підтримку на майбутніх переговорах щодо політичного майбутнього Лівії за підтримки ООН.

Повалення асада підвищило важливість Лівії для зовнішньої політики росії. Таке збільшення резонансу, ймовірно, завдасть шкоди надіям Лівії вирватися зі свого нескінченного кола політичних потрясінь.