Трагедія рейсу авіакомпанії "Азербайджанські авіалінії" завдала серйозного удару по пропагандистській машині Москви, - The Telegraph

Росія десятиліттями використовувала дезінформацію і відверту брехню, прикриваючи свої злочини. Трагедія рейсу 8243 авіакомпанії "Азербайджанські авіалінії" завдала серйозного удару по пропагандистській машині Москви. Видання The Telegraph пише, що причиною катастрофи і загибелі 38 осіб став удар російської зенітної ракети "Панцир С-1" і ймовірна відмова російських авіадиспетчерів екстрено посадити літак в аеропорту на Північному Кавказі, передають Патріоти України.

Росія відреагувала на цю трагедію звичною сумішшю заплутування і дезінформації. У телефонній розмові з азербайджанським колегою Ільхамом Алієвим Володимир Путін не вибачився за "трагічний інцидент, що стався в повітряному просторі Росії", і не взяв на себе відповідальність за трагедію.

Російські ЗМІ публікують теорії змови, щоб приховати незручну правду про причини катастрофи. Колишній радник Кремля Сергій Марков поклав провину за збитий літак на український БПЛА. Також часто висувалися такі версії, як поломка двигуна і зіткнення зі зграєю птахів.

Ця пропагандистська стратегія відображає реакцію Кремля на катастрофу літака Malaysia Airlines Flight 17 у липні 2014 року, який був збитий ракетою "Бук" на окупованій Росією східній частині України. Російська дезінформація тоді була набагато ефективнішою, ніж зараз.

Після трагедії MH17 Росія звинуватила Україну й енергійно спростовувала будь-які випади на свою адресу для поляризації міжнародної думки. Захід пов'язав збиття літака з незаконним вторгненням РФ на схід України і посилив санкції проти Москви. Глобальний Південь зберігав нейтралітет або підігравав Кремлю, який підтримував бойовиків на Донбасі. Підбадьорена успіхом дезінформації, Росія успішно повторила цю схему після повномасштабного вторгнення в Україну.

Цього разу є ознаки того, що російська дезінформація перестає працювати. Депутат парламенту Азербайджану Расім Мусабеков зажадав від РФ офіційних вибачень за трагедію в Актау, а азербайджанські ЗМІ закликають Москву виплатити компенсацію жертвам катастрофи.

Відмова Кремля взяти на себе відповідальність за інцидент похитнула міжнародну довіру до безпеки повітряного простору країни. При цьому нездатність захистити президента Сирії Башара Асада підриває репутацію РФ як союзника, здатного протистояти кризам, і вона не може дозволити собі ще більше підірвати свій авторитет на пострадянському просторі та Глобальному Півдні.

Припинення транзиту російського газу через Україну підриває хватку Москви в окупованому Придністров'ї, Молдова є найважливішим фронтом боротьби з російською дезінформацією. Як і на Південному Кавказі, де Кремль підтримує автократичний режим "Грузинської мрії" і намагається перешкодити входженню Вірменії до Європи. В Африці РФ намагається переконати партнерів, що вона не кине їх, як це було з Асадом.

У системі російської дезінформаційної машини з'явилися тріщини, тому настав час Заходу активізуватися.