"Це просто свято якесь! Російському рок-музиканту у Петербурзі відмінили фестиваль і перевіряють інформацію про закриті концерти, бо це... злочин", - блогер

"Виявляється тепер 63-річний Кінчев мусить узгоджувати свої концерти з комітетом по культурі. Інакше ніяк! Ні, вам не збагнути міри моєї зловтіхи. Бо перетворення "Аліси" на трикольорову і ватну, для мене було колись крупним розчаруванням. Бо наприкінці 80-х пісні Кінчева звучали гімном боротьби з совком. "Мое поколение", "Красное на черном", "Тоталитарный рэп" - у Запоріжжі молоді націоналісти їх співали тоді, певно частіше за "Червону калину".

Навіть у 90-ті "Аліса" примудрялася тримати марку. А потім стався перекіс у ватність. Останнім альбомом "Аліси" який я слухав, був "Изгой" у 2005 р. Потім з'явилися "оранжевые сопли, очкариков сны" - пісня "Власть", що паплюжила Помаранчеву революцію. Висловлювання Кінчева щодо України все більше смерділи шовінізмом Денікіна та Ільїна.

Слухати його ставало все більш бридко і огидно. Ну, а у 2014 р. "Аліса" для мене просто померла. Після тодішніх заяв Кінчева, я остаточно змирився, що Кінчев до 2005 р. і після - це два різні Кінчеви.

І - на тобі! Йому в Росії фестивалі відміняють! Його перевіряють чи не співає він десь раптом, не узгодивши виступ з комітетом культури?! Прямо як у 80-ті, часи публікацій статейок ""Алиса" з косой челкой". Так його знову у фашизмі звинуватять. І все це - Росії з режимом за який Кінчев так натхненно рвав свої глотку і м'які місця!

Аж запитати кортить, як там воно: "Мое поколение молчит по углам?" "Все в наших руках?"

Нічого дивного. Так і мусило статися. Якщо з якихось, хай навіть найвищих міркувань, ти обираєш працювати на імперську Москву - будь готовий, одного дня прокатяться по тобі. Імперська Москва (трикольорова, чи червона - не суть) визнає тільки одну форму лояльності - цілковиту слухняність. Тож нема чого тепер Кінчеву плакатися, що йому не дають виступати. Так мусило статися. Чого хотів - те й здобув. Співчувати не буду. Ми - НЕ вмєстє. Давно".