Турецька блокада Чорного моря для України та РФ: Денисенко розповів, що задумав Ердоган Це не про закінчення війни

Гра Туреччини — це не про закінчення війни. Як мінімум, на цьому етапі. І всі подальші дії Анкари полягатимуть в створенні пулу держав, які вимагатимуть розблокування моря. А закінчення війни — це вторинне і не обовʼязкове завдання, цитують Патріоти України допис політолога Вадима Денисенка і продовжують.

Наразі нема відповідей на два головних питання: по-перше, чи це самостійна гра Анкари, чи вона вже зараз працює у звʼязці з кимось. І, по-друге, кого Туреччина запросить у ролі додаткових посередників.що бути формально точним, то Анкара нічого не блокує, просто бюрократична тяганина ускладнює проходження суден, які прямують до Новоросійська та Одеси. Але сам факт появи таких обмежень та бюрократична тяганина з оформлення суден, яка вже розпочалася, стає вагомим фактором тиску.

Тут варто відразу зазначити, що блокада Чорного моря суттєво вдарить по переробній галузі самої Туреччини. Я не знайшов дані за 2025 рік, але у 2024 була така картина:

• Туреччина імпортувала близько 5,61 млн тонн пшениці. З них: з Росії - 4, 72 млн тонн, а з України 0,79 млн тонн. Тобто Росія та Україна — це 98,4% імпорту пшениці Туреччини. І ця пшениця йде на переробку та експорт борошна під турецьким прапором.
• У 2024 році Туреччина імпортувала з України — 525 тис. тонн сирої соняшникової олії на $484 млн; з Росії — 797 тис. тонн на $758. Це не просто імпорт для внутрішнього споживання. Турецька модель значною мірою полягає в тому, що сиру олію імпортують, рафінують і частину потім реекспортують

Звичайно, замінити українську та російську пшеницю можна (олію навряд). Але ціна навряд чи порадує турецьких борошномелів. Тому, з великою часткою імовірності ми можемо говорити, що заяви про обмеження — це політичне рішення, де головною ціллю є не стільки закінчення війни, скільки розблокування Чорного моря і зупинка ескалації саме на морі.

В цьому контексті ми маємо памʼятати дві важливі речі: Туреччина зацікавлена в максимальному ослабленні Росії й довга війна їй вигідна.

По-друге, важливо завжди тримати в памʼяті, що для Туреччини важливо і вона кілька років цього добивається, щоб Верховна рада прийняла закон про Крим як національну автономію кримських татар.

Наскільки критичною може бути блокада Новоросійська?

Почати потрібно з того, що Туреччина, багато в чому грає на випередження. Річ у тому, що упродовж наступного місяця Україна має всі шанси заблокувати Новоросійськ так само, як Росія заблокувала нашу Одесу.

Блокада Новоросійська — це безумовно дуже серйозний удар по економіці РФ. І питання не тільки й не стільки в грошах, скільки в логістичному колапсі, на вирішення якого піде кілька місяців. Плюс, деградація економіки цілого макрорегіону.

Путін навряд чи буде приймати рішення відразу. Він розуміє, що в нього є, як мінімум, кілька тижнів, які не стануть критичними. Критичним стає лише сценарій довготривалої блокади.

І тут ми повертаємося до головного питання: це самостійна гра Туреччини, чи Анкара має можливість створити потужний пул тиску на обидві сторони (Росію та Україну). Я впевнений, що Туреччина зараз буде пробувати створити такий пул. Але повторюся: ціль Туреччини - не закінчення війни, а розблокування моря. Успіх цієї історії залежатиме від того, хто крім Туреччини буде посередником.

Чи може успішне розблокування моря стати прологом до ширших переговорів? Теоретично так. Але повторю те, що говорив багато разів: без вагомого зовнішнього впливу питання миру є невирішуваним. І США самі по собі не можуть це питання вирішити.