У лютому 2022 року було 12:1 на користь Росії, тепер 4:1. Як Україна виборює паритет у Чорному морі з державою-агресором

Після саботажу зернової угоди ситуація на Чорному морі загострилась. Росія почала знов обстрілювати порти, погрожує топити цивільні судна та готує кораблі для їх зупинки. Україна виступила з майже дзеркальною заявою та шукає способи, як продовжити морський експорт попри РФ.

Західні партнери очікують ескалації в регіоні та попереджають про можливу операцію під чужим прапором з боку Росії.

"Зараз військовий потенціал 4:1 на користь Росії. Вона домінує на морі та в повітрі, – каже капітан ВМС першого рангу у відставці Андрій Риженко. – Але на початку війни співвідношення було 12:1".

З яким потенціалом підходять Україна та Росія до нового загострення у Чорному морі, який розвиток подій можливий – розбиралася LIGA.net.

ПОТЕНЦІАЛ УКРАЇНИ НА ЧОРНОМУ МОРІ

Найбільш результативною зброєю наразі є берегові протикорабельні комплекси. Вбивця крейсера "Москва" – український "Нептун". Та американські установки Harpoon, що потопили корабель постачання "Василій Бех" під час битви за острів Зміїний.

Заявлена дальність обох комплексів – приблизно 280 км. Якщо стріляти просто з берега, то це перекриває майже всю Північно-Західну частину Чорного моря, але не добиває до бази ВМС РФ у Севастополі.

До появи в України цих комплексів російські кораблі підходили на 30-40 км до узбережжя та безкарно розстрілювали його з корабельної артилерії, каже Риженко. Поява цієї зброї створила ракетний щит, змусила росіян триматися подалі і стала однією із головних причин, чому співвідношення потенціалів на морі змінилося з 12:1 на користь РФ до 4:1.

"Протикорабельні ракети – це зброя стримування. Якщо ви їх маєте, то противник буде діяти обережніше – пояснює капітан, військовий моряк у запасі Павло Лакійчук. – "Гарпуни" і "Нептуни" – це не стільки найпотужніша наша зброя, скільки зброя демонстрації сили".

Найбільш загадковий (поки що) потенціал – морські дрони. Це новий вид зброї, його тактико-технічні характеристики достеменно невідомі, а тактика застосування ще розвивається.

Наприклад, під час осінньої атаки на Севастополь експерти оцінювали їх бойову частину у 75 кг. Під час останньої атаки, ймовірно, дронів на Кримський міст вибухова частина була явно більшою – обвалила проліт.

Також нещодавно у Туреччині представили ще один новий український дрон MAGURA V5. Серед заявлених TTX: швидкість – до 42 вузлів, дальність – до 450 морських миль, корисне навантаження – до 320 кг.

"Це наше ноу-хау. Ми є першопрохідцями, тому технічна сторона і тактика застосування розвивається ісполінськими кроками, – пояснює Лакійчук. – Я не готовий до революційних заяв, але можна сказати, що це може бути наша найпотужніша морська зброя станом на зараз".

Дрони є хорошою складовою у концепції "москітного флоту", каже Риженко. Наразі їх можна використовувати щонайменше для трьох задач: розмінування прибережної зони, морська розвідка (зокрема, біля Зміїного) та проєкція сили й завдання ударів.

Але дрони краще підходять для атаки на стаціонарні цілі – порти, кораблі на якорі, гідроспоруди тощо, пояснює Риженко.

Атакувати швидкі й маневрені військові кораблі складніше: має постійно оновлюватись інформація щодо місцеперебування, 70 кг вибухівки вистачить на пошкодження корвету або фрегату, але навряд чи на знищення.

Більш ефективно можна вражати цивільні судна, завантажені військовим обладнанням. Вони повільніші та йдуть як правило за маршрутами.

Дальність деяких дронів, імовірно, дозволяє проєктувати силу на все Чорне море. У листопаді вони атакували нафтовий термінал у Новоросійську за 500 метрів від стоянки субмарин, нагадує військово-морський експерт Defense Express Володимир Заблоцький: "Чорне море не має пунктів, де ворог може почувати себе безпечно".

Щодо надводних кораблів, то на 24 лютого 2022 Україна мала п'ять патрульних катерів класу Island, сім річкових катерів "Гюрза-М", 18 застарілих кораблів та катерів радянської доби і допоміжні судна.

Відомо про втрату катера типу Island "Слов’янськ", тральника "Генічеськ", підтоплено флагман ВМС "Гетьман Сагайдачний".

Після 24 лютого партнери без деталей неодноразово оголошували про передавання малих катерів. За словами Риженка, йшлося про катери довжиною 10-12 метрів: їх використовують для річок, охорони портів, але для несення протикорабельних ракет вони не дуже підходять.

Флотська авіація потребує поповнення, вважає Заблоцький.

Україна вже отримала від Британії вертольоти Sea King. За словами Лакійчука, їх можна використовувати для боротьби з підводними човнами, радіоелектронної боротьби, рятувальних операцій та інших задач. Але три Sea King – це замало, зауважує Заблоцький.

"Є ще Ка-27 та інші старі вертольоти, які можна задіювати, – додає Риженко. – Але зараз немає можливості. І Sea King, і інші вертольоти будуть просто збиті системами ППО чи винищувачами".

Останні атаки росіян на Одеські порти також виявили, що Україні не вистачає систем ППО, здатних протидіяти надзвуковим ракетам Х-22 і "Онікс". Речник Повітряних сил Юрій Ігнат та президент Володимир Зеленський кажуть, що для цього потрібні просунуті ЗРК Patriot та SAMP-T.

МОЖЛИВОСТІ РОСІЇ НА ЧОРНОМУ МОРІ

Точну кількість надводних кораблів РФ у Чорному морі назвати складно, каже Заблоцький. Це від 50 до 80 кораблів, оскільки також є кораблі інших російських флотів, наприклад, Каспійського.

"До 80% ударних кораблів зараз перебувають на базі у Новоросійську", – уточнює головред BlackSea News Андрій Клименко.

Ракети "Калібр" можуть нести два фрегати і чотири корвети, додає Заблоцький. Загалом флот займається переважно перевезеннями для потреб армії та ракетними ударами.

Також росіяни нещодавно повідомили, що зробили на заводі в окупованій Керчі малий ракетний корабель класу "Каракурт".

На кінець року РФ планує збудувати ще два "Каракурти", каже Риженко. Кожен із них може нести вісім "Калібрів", вони увійдуть до Азовського військового округу та являтимуть небезпеку для України.

Для перехоплення цивільних суден у росіян є чотири патрульні кораблі типу "Василій Биков" та три малі ракетні "Буян-М", каже Клименко.

Підводних човнів у росіян – сім. Шість із них здатні пускати "Калібри", пояснює Заблоцький. Із шести – два залишились у Середземному морі та, не подолавши шлях до Босфору, повернулись на Балтику.

Субмарини можуть також ставити міни та пускати торпеди, каже Риженко. Діють переважно з центральної частини Чорного моря, у північно-західній для них замілко. Боротися з ними міг би корвет Ada, який будується у Туреччині, але його не буде до кінця війни.

Теоретично можна спробувати ловити субмарини морськими дронами, коли ті вспливають та повертаються з бойового завдання. Або атакувати місця базування. "Це важливе завдання, але зараз все ж не таке пріоритетне, як боротьба з надводними кораблями", – каже Клименко.

Також російському флоту допомагає авіація - флотські тактичні літаки і стратегічні Ту-22 М3, які запускають по портах складні для перехоплення ракети Х-22. Проблемною для української ППО є і ракета "Онікс", яку росіяни запускають з берегових комплексів "Бастіон".

Не можна виключати, що у росіян можуть з’явитися й морські дрони.

"Були дані, що росіяни активно взялися за розробку морських дронів. Поки вони виглядають саркастично, – каже капітан Лакійчук. – Але вони вивчають наш досвід. Нам як першопрохідцям – важче".

ЧОГО ЧЕКАТИ У НАЙБЛИЖЧІЙ ПЕРСПЕКТИВІ

Росія спочатку оголосила, що топитиме цивільні судна, які прямують до портів України. Але цим вона вистрілила собі в ногу, вважає Лакійчук.

"Обстріл цивільного судна без його зупинки буде кваліфікуватись як воєнний злочин", – пояснює юрист-міжнародник та експредставник президента в АР Крим Борис Бабін.

Українська дзеркальна заява трохи про інше. По-перше, Україна здійснює право на захист від агресії, по-друге – Росія використовує цивільні судна для перевезення військових вантажів через Босфор, пояснює він.

За даними британської розвідки, Росія готує військові кораблі для зупинки цивільних суден, зокрема, патрульний корабель "Сергій Котов". На відміну від схожих місій західних держав у Середземному морі чи Аденській затоці, РФ не має мандату ООН на зупинки.

Найімовірніше, подібні дії Росії юридично кваліфікуватимуться як порушення свободи судноплавства, каже Бабін.

Якщо РФ перехоплюватиме судна на шляху до Одеси, це відбуватиметься у виключній економічній зоні Болгарії та Румунії, каже Клименко: "Росіяни не вірять, що румуни або болгари щось робитимуть".

За його прогнозом, найближчим часом можливий такий сценарій:

1. Цивільні судна не ходитимуть до Одеси через високі ризики. Ефективно протидіяти спробам зупиняти цивільні судна Україна не зможе.

2. Київ пропонує страховий фонд у $547 млн і альтернативу – шлях через територіальні води Болгарії, Румунії та під парасолькою українських берегових комплексів. Але поки не видно політичної волі Заходу на це.

3. Надія залишається на Туреччину, адже 25% суден зернової ініціативи були турецькими. Можливі декілька варіантів: або Анкара зможе використати економічні важелі тиску та домовитися з РФ, або все ж наважиться на військові конвої для супроводу суден.

Поки турецький лідер Реджеп Ердоган очікує на переговори з російським диктатором Володимиром Путіним, а Москва тягне час, каже Клименко: "Я думаю, якщо Ердоган все ж побачить, що РФ пробує перетворити Чорне море на своє озеро, то він тоді має якось почати діяти ".

Сподівань на НАТО немає, вважає Клименко: "НАТО боїться навіть випадкового зіткнення зі зброєю. За таких умов ані судновласники, ані страхові компанії не ризикуватимуть".

ЯК ВИРІВНЯТИ УКРАЇНСЬКИЙ МОРСЬКИЙ ПОТЕНЦІАЛ

Україна має проєкти, розпочаті ще до великої війни. У стратегії розвитку ВМС від 2019 року було закладено, що Україна має отримати до 2024-го 30 багатофункціональних катерів, зокрема Mark IV. Але пізніше Київ перейшов на корветну тему – замовив кораблі класу Ada в Туреччині.

На думку Риженка, це було помилкою: "Має бути логіка вирішення завдань. Спочатку – найбільш нагальні, потім нарощувати все інше".

Також у Британії вже під українським прапором стоять два мінні тральники Sandown. Обіцяють тральники також Нідерланди.

Ці кораблі й катери, найімовірніше, будуть у розпорядженні України вже після війни. Зараз їх не пустить у Чорне море ні конвенція Монтрьо, ні ризик потрапити під ракетний удар Росії.

На переконання Риженка, упор варто робити на розбудову "москітного флоту". Малі, швидкі та добре озброєні катери здатні добре маневрувати, мають більшу живучість та потребують менше ресурсів на утримання.

На катери можна встановлювати також протикорабельні ракети, пояснює капітан. І відповідно проєктувати сили на більшу акваторію.

Загалом у контексті Чорного моря було б неправильним говорити суто про складову ВМС, вважає Лакійчук.

Постачання Україні F-16 може змінити її потенціал у бік покращення, додає Риженко: "Це дозволить нам закрити дуже багато питань, в яких зараз ми програємо. Це і оборона, і контроль моря, і удари".

І війну на морі не варто розглядати виключно у конфігурації "корабель проти корабля", каже Заблоцький: "Йде мережецентрична війна. Зі складними операціями. Зі всіма засобами. Тому ми, без рівного з агресором флоту, вже маємо рахунок у 18 потоплених кораблів і катерів".