У Мюнхені мою країну розділили. У Ялті – передали Сталіну. Можливо, ми на схожому роздоріжжі й зараз, - Катаріна Матернова

"Надто багато важливих подій відбувається зараз, і відлуння історії оглушливе. Я перериваю своє святкове мовчання – події розгортаються швидко. Я чую заклики демократичного світу до миру в Україні. Я майже фізично відчуваю, у кожній кісточці, виснаження моїх любих українців після більш ніж трьох із половиною років російського терору", - пише глава представництва Європейського союзу в Україні Катаріна Матернова на своїй сторінці в соцмережі "Фейсбук", передають Патріоти України, та продовжує:

"Але… Не всі мирні угоди насправді є мирними. Історія болісно навчила нас – коли рішення ухвалюють без тих, чиє життя стоїть на кону, результатом стає не мир, а зрада. Мюнхен 1938-го. Ялта 1945-го. Народжена в Чехословаччині, я сприймаю ці події не як сторінки підручника, а як відкриті рани. У Мюнхені мою країну розділили без права голосу. У Ялті нас передали Сталіну заочно.

Можливо, ми стоїмо на схожому роздоріжжі й зараз. Цей тиждень завершиться несподіваним самітом на Алясці, якого давно прагнув Путін. Зустріччю, яка може визначити майбутнє України – і безпеку Європи – без присутності України.

Європейські лідери, усвідомлюючи небезпеку, терміново працюють, щоб запобігти фактичному вироку в п'ятницю. Завтрашня віртуальна зустріч європейських лідерів, яку скликав канцлер Мерц, за участі президентів Зеленського і Трампа є частиною цих зусиль.

Ми всі хочемо миру. Передусім – українці. Але не може бути миру, який винагороджує агресора. Як можна домовлятися про справедливість із тим, хто щодня віддає накази бомбардувати міста, лікарні, залізничні станції? Лише вчора російська керована бомба вдарила по автовокзалу в Запоріжжі, поранивши 19 людей і пошкодивши будинки й клініку.

ЄС не покидав Україну від початку повномасштабного вторгнення. Навіть у війні Україна зробила величезні кроки до вступу в європейську сім'ю. Саме тому Україна та Європа мають сидіти за будь-яким столом, де вирішують майбутнє миру на нашому континенті, разом.

Якщо саміт на Алясці означає початок миру, він має принести більше, ніж тишу гармат. Він має гарантувати безпеку України, її суверенітет і право самостійно визначати своє майбутнє.

Ставки – екзистенційні. Цього тижня лідери демократичного світу мають згадати Мюнхен. Вони мають згадати Ялту. І вони мають зробити все, щоб історія не повторилася. Слава Україні!".