У Росії з'явилась "партія почесної капітуляції" на чолі з Пригожиним, - Піонтковський

Бунт ватажка ПВК "Вагнер" Євгена Пригожина вчергове показав неминучість поразки Росії. Спроба заколоту Пригожина продемонструвала відсутність російської держави. Про це в ефірі телеканалу FREEДОМ сказав російський політичний діяч, публіцист Андрій Піонтковський, передають Патріоти України.

"Коли Пригожин пішов до штабу Південного військового округу, який веде війну проти України, і ніхто не чинив йому спротиву, а два генерали, заступник міністра оборони один, а інший — заступник начальника Генерального штабу, догідливо розмовляли з ним, а потім він скерував свій підрозділ до Москви. Дорогою жоден військовий загін не чинив опору, а навпаки, багато хто переходив на його бік. А потім ми бачили ось цю атмосферу прощання з "вагнерівцями", які виходили з Ростова. Це вже після того, як Путін назвав їх зрадниками. Але симпатії людей були на їхньому боці. Ось це основне враження", - сказав Піонтковський.

За словами Піонтковського, у російській верхівці зараз виникли дві партії – "почесної нічиєї" та "почесної капітуляції". І саме Пригожина можна назвати очільником "партії почесної капітуляції".

"Умовно одну називаю "партія почесної нічиєї" – це Путін і близькі до нього люди. Вони закидають Україну всілякими посередниками, які пропонують одне й те саме – припинення вогню, в руках Росії залишається значна частина української території, і Путін продає це своєму піплу як почесну нічию. Але більшість людей у Москві, зокрема ті, що володіють владою, вони розуміють, що це нереально: ні Україна, ні Захід на цю "почесну нічию" не погодяться. І цю партію я б назвав "партією почесної капітуляції". Вони розуміють, що Росії доведеться прийняти умови плану Зеленського та вимогу "Великої сімки" про повне виведення окупаційних військ. І ось, на мій погляд. Пригожин є фронтменом цієї партії", — вважає публіцист.

На думку Піонтковського похід на Москву був задуманий "партією почесної капітуляції" для того, щоб налякати диктатора Путіна, показати, що у нього немає ніякої підтримки ні в суспільстві, ні в силових структурах, і схилити його до виконання своїх вимог. "Я вважаю, що цей результат блискуче вдався", – резюмував публіцист.