Як країни Балтії планують готуватися до ймовірного наступу Росії, - Washington Post

Країни Балтії в останні тижні обговорювали питання можливого виходу з міжнародного Оттавського договору, який забороняє протипіхотні міни. Це необхідно для мінування територій у рамках підготовки до можливої загрози з боку Росії. Про це пише газета The Washington Post, передають Патріоти України.

Міністр оборони Латвії Андріс Спрудс, за даними WP, доручив збройним силам своєї країни вивчити, чи є сенс виходити з міжнародного договору про використання протипіхотних мін. «Мета для всіх нас полягає в тому, щоб зміцнити нашу обороноздатність, зробити все, щоб наш кордон захищав наше суспільство», — сказав він.

Поки що політики Литви, Латвії та Естонії висловилися проти використання протипіхотних мін. Військові зіставляють дешеву здатність сповільнювати танки та вигравати час для приходу підкріплення НАТО з ризиком для майбутніх поколінь своїх власних громадян, вказується в матеріалі.

Спрудс також заявив, що переваги переважуються недоліками, включно з ризиком для населення і відповідною реакцією міжнародної спільноти. Але всі три країни вже інвестують у протитанкові міни та інші боєприпаси, які вважаються менш небезпечними, пише WP.

Крім такого типу мін, Оттавська конвенція також дозволяє використовувати менші за розміром міни з дистанційним управлінням. Ці типи мін набагато дорожчі, ніж протипіхотні вибухівки старого зразка. Ні США, ні Росія не є учасниками договору про протипіхотні міни, який підписали 133 країни.

Уряди балтійських країн також нещодавно домовилися побудувати Балтійську лінію оборони — скоординовану систему бункерів і укріплень. Їхній кордон має стати більш мілітаризованим, планується встановити датчики і фізичні перешкоди для блокування танків та інших транспортних засобів.

Балтійці «роблять висновки з міцної лінії оборони свого потенційного ворога в Україні, зазначаючи, що російська система мінних полів, дротів і траншей унеможливила просування київських сил минулого літа», пише WP.