Україна судиться з Росією: Чи буде покарано Кремль?

У Гаазі Арбітражний трибунал розглядає справу про захоплення РФ українських військових кораблів і членів їхніх екіпажів

Україна судиться з Росією: чи буде покарано Кремль?Ще трохи, ще недовго залишилося чекати, коли спеціальний арбітражний суд у Гаазі прийме рішення про свою юрисдикцію у справі Україна проти Росії.

Йдеться про один із двох позовів, у яких наша країна обвинувачує РФ у порушенні Конвенції ООН з морського права, — незаконному захопленні росіянами 2018 року катерів «Бердянськ» і «Нікополь» та буксира «Яни Капу», а також членів їхніх екіпажів у Чорному морі. Цього тижня розпочалися усні слухання, під час яких українська й російська делегації представлять свої аргументи та контраргументи, після чого Арбітражний трибунал упродовж півроку прийме рішення про юрисдикцію.

Нагадаємо, що 25 листопада 2018 року в районі Керченської протоки російські військові обстріляли та захопили разом із екіпажами катери «Бердянськ» і «Нікополь», а також буксир «Яни Капу», які здійснювали мирний прохід із Одеси до Бердянська. Кілька українських моряків під час атаки росіян зазнали поранень. Екіпажі кораблів було заарештовано й перевезено в російські СІЗО: Москва звинуватила 24 моряки у кримінальному злочині — незаконному перетині кордону.

Попри те, що в травні 2019 року Міжнародний трибунал із морського права видав наказ про застосування тимчасових заходів, згідно з яким Російська Федерація була зобов'язана негайно звільнити українських моряків і повернути кораблі нашій країні, Кремль зволікав із виконанням наказу суду. Лише у вересні 2019 року, в результаті узгодженого Києвом і Москвою обміну утримуваними особами, члени екіпажів повернулися додому, а в листопаді Росія передала Україні й кораблі.

Однак із моряків так і не було знято обвинувачень. Їм лише змінили запобіжний захід із утримання під вартою на особисті зобов'язання. А передані Україні кораблі, розграбовані під час вимушеного перебування в окупованій росіянами Керчі, у Росії так само залишаються у статусі речових доказів.

У Гаазі Україна прагне притягти Російську Федерацію до відповідальності за порушення міжнародного права. Формально, спір іде про те, чи порушила Москва статтю 32 Конвенції ООН з морського права, в якій сказано про імунітет військових кораблів. Київ виходить із того, що іноземні держави не можуть оглядати, затримувати й заарештовувати військові кораблі та їхні екіпажі ні в територіальних водах, ні в нейтральних.

Як розповіла в коментарі ZN.UA глава української делегації, агент України Оксана Золотарьова, основні аргументи російської сторони, озвучені в Гаазі, зводяться до такого.

По-перше, на думку Москви, справа, що розглядається, стосується військової діяльності, тому на неї поширюються винятки, передбачені Конвенцією, а отже вона не може перебувати в юрисдикції Арбітражного трибуналу.

По-друге, українські кораблі, мовляв, було затримано в територіальних водах Росії, тому принцип абсолютного імунітету незастосовний.

По-третє, перед Арбітражним трибуналом не може стояти питання про виконання РФ тимчасових заходів, проголосованих Міжнародним судом з морського права в Гамбурзі.

І, нарешті, по-четверте, росіяни запевняють, що Україна не використала всіх досудових засобів для врегулювання спору з РФ.

«Мета проходу була абсолютно правомірною, оскільки стаття 2 україно-російського договору про співробітництво у використанні Азовського моря та Керченської протоки передбачає свободу судноплавства для військових кораблів України і Росії. Причина, з якої РФ необґрунтовано посилається на нібито «військову діяльність», — це спроба скористатися застереженням, що допускається статтею 298 Конвенції стосовно спорів, які стосуються військової діяльності. Воно дозволяє виключити можливість розгляду цієї справи в Арбітражному трибуналі», — пояснив у коментарі ZN.UA позицію росіян віце-президент Української асоціації міжнародного права Тимур Короткий.

За словами Оксани Золотарьової, українська делегація наголошує, що українські кораблі здійснювали мирний прохід, а не військову діяльність. До того ж кораблі не відкривали вогню. При цьому, зазначає агент України, «Росія сама собі суперечить: хоча вона й стверджує в суді, що справа стосується військової діяльності, проте українських моряків судила за статтями, пов'язаними з порушенням режиму перетину держкордону РФ. На наш погляд, це свідчення того, що й сама Москва розцінює свої дії як правоохоронну діяльність».

Крім того, члени української делегації просять Арбітражний трибунал звернути увагу, що кораблі були не в територіальних водах (їх ширина становить 12 морських миль), а у виключній економічній зоні (ширина якої не перевищує 200 миль).

Нарешті, як зазначає українська сторона, стаття 290 Конвенції ООН з морського права встановлює пряме зобов'язання виконувати рішення про застосування тимчасових заходів. Росія ж не виконала наказу Міжнародного трибуналу з морського права.

«Ми аргументуємо нашу позицію тим, що Конвенція ООН з морського права — єдиний міжнародно-правовий інструмент, який говорить про те, що рішення Міжнародного суду з морського права обов'язкові для виконання. Тому, не виконуючи його рішення про застосування тимчасових заходів, Росія автоматично порушує Конвенцію 1982 року й таким чином потрапляє під юрисдикцію Арбітражного трибуналу, що розглядає спори щодо застосування цієї Конвенції», — пояснює Оксана Золотарьова.

Напередодні слухань МЗС України у своїй заяві висловило сподівання, що Арбітражний трибунал «зрештою визнає юрисдикцію в цій справі, і Росія понесе відповідальність за грубе порушення морського права». При цьому, як зазначила Золотарьова, «справа, яку розглядає Арбітражний трибунал, дуже важлива для свободи судноплавства і держав, які мають військово-морський флот. Адже це перший в історії випадок, коли військові кораблі було захоплено, а членів їхніх екіпажів судили, як звичайних злочинців».

«У практиці міжнародних судових органів не так багато спорів, пов'язаних із порушенням імунітету військових кораблів, оскільки ця норма міжнародного морського права дотримується навіть у складних військово-політичних умовах. Адже напад на військовий корабель фактично є агресією. Зазвичай сторони прагнуть уникати таких ситуацій і не доводити справу до прямого нападу», — зазначає, своєю чергою, Тимур Короткий.

У минулому не бракує епізодів, коли військові кораблі реалізовували своє право на мирний прохід, проте це не ставало причиною нападу і їх захоплення. Як приклад можна навести проходження нинішнього літа британського есмінця Defender в українських територіальних водах у районі тимчасово окупованого Криму та американського есмінця John S. McCain у затоці Петра Великого у 2020 році. Можна згадати й інциденти в Чорному морі між військовими кораблями СРСР і США в 1986-му та 1988-му роках.

Як зауважує Т.Короткий, серед кейсів, пов'язаних з імунітетом військових кораблів, особливо слід вирізнити справу про затримання Ганою у 2012 році фрегата Аргентини ARA Libertad. Утім, хоча справа й стосувалася порушення положень Конвенції 1982 р. про імунітет військових кораблів, однак є важлива відмінність: на ARA Libertad не нападали, а затримали. Причиною цього рішення Гани стали борги Аргентини, дефолт щодо яких вона оголосила 2001 року. У грудні 2012 року, за приписом Міжнародного трибуналу ООН з морського права, корабель було звільнено, і він відбув до Аргентини.

На думку українських юристів-міжнародників, з якими консультувалося ZN.UA, є високі шанси, що Арбітражний трибунал у справі Україна проти Росії визнає свою юрисдикцію. Після чого він має розглянути справу по суті. А це може забрати ще кілька років. Однак справедливість варта того, щоб чекати.

Джерело

Опублікував: Андрій Савчук
Інформація, котра опублікована на цій сторінці не має стосунку до редакції порталу patrioty.org.ua, всі права та відповідальність стосуються фізичних та юридичних осіб, котрі її оприлюднили.

Хіти тижня. "Напівкровка" скучив у відставці і шкребеться назад у Кремль: Сурков розповів про неминуче розширення напівдохлої недоімперії

понеділок, 29 листопад 2021, 2:00

Росія в майбутньому буде розширюватися, отримавши свою частку “в новому всесвітньому збиранні земель”. Про це в колонці для “Актуальних коментарів написав колишній помічник російського президента Владислав Сурков, зазначають Патріоти України. За його с...

Хіти тижня. Ахметов розлютився і пішов у відкриту війну з Зеленським, котрий хоче стати надолігархом як Янукович, - ЗМІ

понеділок, 29 листопад 2021, 1:00

Між президентом Володимиром Зеленським та Рінатом Ахметовим розпочався повноцінний конфлікт. Медійна суперечка – лише верхівка айсбергу. 12 листопада найбагатший українець і власник компанії СКМ Рінат Ахметов заявив у коментарі Радіо Свобода, що канали...