Успіх ІТ-ішниці: Історія українки, яка реалізувала себе у Кракові

Анастасія Кравець переїхала до Польщі у студентські роки. Вона є учасницею програми "Польський Еразмус для України" та стипендіаткою програми імені Стефана Банаха. Дівчина розповіла, як успіх у житті залежить від любові до навчання, пише UAinKRAKOW, передають Патріоти України.

Зараз Анастасія є менеджеркою проєктів у IT-компанії. Про роботу у цій сфері українка мріяла ще з дитинства.

Про здобуття освіти за кордоном

Анастасія виросла у Запоріжжі. Там закінчила школу, а пізніше вступила до Запорізької інженерної академії на спеціальність "Електроенергетика". Дівчина розповіла, що хотіла переїхати у більше місто та вивчати логістику, але можливість навчатись на бюджеті відіграла ключову роль при виборі місця та напрямку навчання.

В університеті Анастасія була однією з найкращих студентів. Вона вчилась на відмінно й отримувала стипендії від мера міста та Верховної Ради України. Анастасія також брала участь у студентському самоврядуванні.

Дівчині дуже подобалось навчання, але вона розуміла, що воно не дасть їй великих перспектив у Запоріжжі. Перші труднощі студентка відчула на третьому курсі, коли потрібно було десь пройти практику. З одного боку, зазначає Анастасія, Запоріжжя є індустріальним містом, тому влаштуватись стажисткою на якомусь зі заводів не мало б бути складно. Проте, таку можливість мали лише ті студенти, у котрих там працювали родичі. Анастасія не мала жодних знайомств. Тому практику їй довелось проходити на комунальному підприємстві, де їй не доручали жодних серйозних завдань. Тоді дівчина почала хвилюватися, що не отримає потрібних для професії практичних навичок, попри всі старання. Її почали турбуватися хвилювання з проводу того, чи зможе вона після навчання працювати за спеціальністю.

Незабаром Анастасія побачила, що освіта може мати інший вигляд. На одній з лекцій до їхньої групи прийшов хлопець, котрий рекламував приватні польські ВНЗ. Він розповідав про освіту в Польщі дуже захоплено. Казав, що польські виші мають найсучасніше обладнання в лабораторіях. Стверджував, що у Польщі, якщо хтось викладає студентам якийсь предмет, це означає, що він паралельно працює у цій галузі. Презентація хлопця дуже зацікавила Анастасію. Тоді вона почала замислюватися над навчанням за кордоном.

У 2014 році уряд Польщі заснував програму "Польський Еразмус для України", в рамках якої студенти українських вишів могли на 2 семестри поїхати вчитись до Польщі. Перший тур програми був призначений для молоді, що постраждала під час анексії Криму та війни на Донбасі, а другий – для студентів з усіх регіонів України. Анастасія вирішила скористатися цією можливістю. Вона зібрала усі необхідні документи, пройшла співбесіду та невдовзі почала навчатись у Краківській гірничо-металургійній академії.

За умовами програми перший семестр учасники лише інтенсивно вивчали польську. З другого семестру вони починали відвідувати заняття згідно з обраною спеціалізацією. Програма курсу повністю виправдала очікування студентки.

Щодня ми по кілька годин працювали у лабораторіях. Ба більше, деякі заняття відбувались на електростанціях. Було дуже багато практики, – розповідає Анастасія Кравець.

Краківська гірничо-металургійна академія / Фото NaukaPL

Після закінчення програми "Польський Еразмус для України", Анастасія повернулася до України. В Запоріжжі захистила дипломну роботу. Пізніше дівчина вирішила, що хоче продовжити навчання на магістратурі в Краківській гірничо-металургійній академії. Тому взяла участь в ще одній стипендіальній програмі – імені Стефана Банаха. Відбір на програму був набагато складніший, ніж на "Польський Еразмус для України".

На першому етапі треба було надіслати виписку оцінок, рекомендаційні листи з університету, документи, що підтверджують наукові досягнення, а також план магістерської роботи. Над останнім Анастасія працювала найбільше.

У заявці слід було пояснити, чому тема роботи цікава для Польщі. Це був 2016 рік. Між ЄС та Польщею точились дискусії про впровадження зеленої енергетики. Тому Анастасія вирішила писати про сонячні батареї, що на той час була дуже актуальною

Оскільки вона вже вчилась в університеті, куди хотіла поїхати, то могла докладно описати, де та за допомогою якого обладнання вона буде проводити свої дослідження.

В результаті, один із професорів академії зацікавився її темою та попередньо погодився бути її науковим керівником.

Другим етапом була співбесіда. Вона проходила у польському посольстві в Києві. Дівчину питали про її мотивацію, перевіряли знання з профільних предметів, просили креслити різні схеми.

В результаті Краківська гірничо-металургійна академія таки розглянула заявку Анастасії позитивно.

Про шлях до кар'єри в ІТ

Навантаження та вимоги в університеті були дуже високими. Дівчина вчилася з ранку до ночі, тож думати про підробіток спочатку було ніколи.

Перший професійний досвід вона здобула під час літніх канікул, на практиці. Стажувалась за спеціальністю, але отримувала лише 400 злотих на місяць. Оскільки влітку стипендію не виплачували, доводилось підпрацьовувати покоївкою в готелі.

В ІТ-компанію дівчина влаштувалась на останньому семестрі навчання. У ньому їй теж певним чином допоміг польський ВНЗ.

Одного дня науковий керівник Анастасії, який він у виші кілька предметів, попередив учнів, що замість лекції у них буде ярмарок праці. Всі студенти мали принести CV (резюме).

За словами дівчини, на Заході жодна фірма не пропонувала роботи, пов'язаної з її спеціальністю. Проте вона побачила, що одна з IT-компаній шукає стажиста зі знанням російської мови у Відділ обслуговування клієнтів. Це не було те, чим би Анастасія хотіла займатись. Але вона вирішила спробувати. Подумала, що краще мати хоч якусь роботу після закінчення університету, ніж жодної.

Анастасію взяли на це стажування. А вже за три місяці її підвищили до менеджера у Відділі обслуговування клієнтів. Пізніше вона перейшла у технічний відділ. Так поступово кар'єра дівчини розвивалася. Зараз вона працює проєктною менеджеркою.

Анастасії вдалось потрапити у галузь, про яку вона мріяла ще зі школи. Адже її компанія займається виготовленням програмного забезпечення для логістичних фірм. Зараз Анастасія працює над проєктом, який має на меті зменшити викиди CO2 в атмосферу під час перевезень.

Рішення про переїзд до Польщі Анастасія вважає одним з найважливіших у своєму житті. Каже, що це дуже цінний досвід.

Вважаю, що кожен має протягом якогось часу попрацювати чи повчитись за кордоном. Головне не боятись і пробувати брати участь у різноманітних програмах. Часом, коли двері до твоїх можливостей замкнені на ключ, слід спробувати їх вибити, – підсумовує Анастасія.