"У мене сумніви, що вони туди повернуться": Музичний критик Сосєдов виступив із "пропозицією" щодо підмосковного замку Пугачової

Поки Алла Пугачова та Максим Галкін насолоджуються життям на Кіпрі, в росії ніяк не можуть пробачити їм «втечу» у Європу, і придумають нові способи «покарання» за сміливість, зазначають Патріоти України.

Зокрема, дням сумнозвісний музичний критик Сергій Сосєдов запропонував передати замок Алли Пугачової у підмосковному селі Грязь «під державні потреби». Його слова передає російське видання REGIONS.

Сосєдов зазначив, що власниця замку живе в іншій країні і навряд чи повернеться до росії. Він вважає, що нерухомість Пугачової можна перетворити на дитячий будинок, бібліотеку чи віддати під гуманітарні потреби. «Який сенс у цьому величезному та порожньому замку, який нікому сьогодні не потрібен, а територію займає? Тоді або дітям віддати, або стерти з землі», — заявив телеведучий.

Його «пропозиції» з'явилися після того, як деякі ЗМІ повідомили, що замок Алли Пугачової в селі Грязь начебто вкрився іржею і занепав. За даними Life з посиланням на SHOT, біля будинку почали вицвітати стіни, з'явився шар цвілі, а з дахів відвалюється цегляна кладка. «Якщо він на ладан дихає, то навряд чи знайдеться якийсь ентузіаст, який не пошкодує грошей та придбає цей будинок. Туди потрібно ще кучу грошей вкласти, щоб відремонтувати», — наголосив Сосєдов.

При цьому музичний критик уточнив, що особисто не бачив підмосковної нерухомості російської виконавиці. «Мені ні Пугачова, ні її будинки абсолютно не цікаві. <…> Але я сумніваюся, що її величність оселиться знову в будівлі, яка вже тріщить по швах», — підсумував він.

Звичайно, ніхто при цьому не нагадав Сосєдову про те, що немає потреби пхати свого носа до чужої власності і вирішувати долю нерухомості, яка не нього не має жодного відношення. Втім, схоже, на росії дуже хочуть, щоб повернулися часи, коли закони перестають діяти, а будь-яка нікчема могла вирішувати, як кому жити, що говорити, і як використовувати чужу нерухомість. З таким підходом і до «жовтневого перевороту», певно, чекати залишилось не дуже довго. Тому, як то кажуть, «в добрий путь, товариші»!