"Колись, ще на початку вторгнення покидьків, я побачила в ФБ пост жінки, в профілі якої були вказані прізвища, ім’я та по батькові. Трохи не в ФБ-форматі. Але не це привернуло мою увагу. Та жінка писала, що вона одеситка і просила дегенератів із божевільні зруйнувати авіазавод в місті, вказуючи його адресу", - пише одеська письменниця та журналістка Зоя Казанжи на своїй сторінці у соцмережі "Фейсбук", передають Патріоти України, та продовжує:
"Але навіть і все ще не це привернуло мою увагу. Та жінка писала: так, мій дім поруч, якщо ви будете цілитися по об’єкту, то і мій будинок буде зруйнувано, але нехай, лише знищіть завод, я їх всіх ненавиджу.
Показала я той пост одному своєму знайомому. Він каже: ну ти ж розумієш, що це фейковий профіль? А раптом не фейковий? – заперечила я. Профіль виявився не фейковий. Та жінка справді писала зі свого справжнього акаунту. А мій товариш за своїм фахом мав змогу перевірити все. Це був початок березня, ще кончені плекали мрію взяти щось там "за три дні".
В Одесі регулярно затримують "ждунів" і відвертих ворогів. Тих, які продовжують співпрацювати з ворогом, постачаючи інформацію – хто за гроші, хто через "ідейні" переконання.
Трагедія в моєму місті, безперечно, наслідок "роботи" ворога на території української держави та українського міста.
Враховуючи те, що сталось, я дуже хочу вірити, що сучасні технології можуть дати відповідь на питання, хто? Бо отримати відповіді й мати цих "людей" за ґратами – справа честі тих, хто займається безпековими питаннями в Одесі й має на це спроможність і волю.
Жорсткість і безкомпромісність — це має стати зараз домінівним. І швидкість реакцій. Непокаране зло завжди продовжується. Про країну-гній, яка не має існувати, все зрозуміло. Вони й не будуть існувати. І так, наші 300 чи 500 гривень допомагають в цьому теж. Співчуття родинам загиблих".
Саме такі слова демонструють багатство, влучність та гумор зберігають особливості українських говорів і показують багатство мови . В українській мові є чимало давніх і діалектних смачних слів, які демонструють багатство, влучність та щирий народний гу...
12 серпня за новим церковним календарем (25 серпня за старим) - день пам'яті мучеників Фотія, Аникити та інших, які постраждали за віру в III-IV століттях. У народі день прозвали Фотя Повітковий. За старим календарним стилем і що можна й не можна робит...
