В Україні переможе "проєкт Мазепи" - Оксана Забужко

"Після багатого подіями тижня (міжнародно визнаний вихід України в технологічні лідери сучасної війни, перші підписані партнерські угоди з Румунією, наші стратегічно важливі удари по російській воєнній інфраструктурі + стрімко прогресуюча деморалізація ворога, явний, хоч і наразі ще офіційно «не оголошений» перелом на фронті — ще три села зачистити, і Січеславщина повністю вільна, відвойовуєм Запорізьку! А також, у цей самий кошик — взятий Швецією рішучий курс на очистку Балтики від російської присутности) — не знаю, як кому, а всім, бодай упіввуха знайомим із «проєктом Мазепи», пазлики починають стягуватись докупи, як у прискореній зйомці", - пише українська письменниця Оксана Забужко на своїй сторінці в соцмережі "Фейсбук", передають Патріоти України, та продовжує:

"Для тих, хто не чув навіть упіввуха, повторю: рік тому я виголосила в Києві на одному поважному міжнародному заході окрему доповідь на тему, якої побіжно раз у раз була торкалась, від самого 2014 року. Про те, що головний сенс і призначення цієї війни — остаточно закрити «проєкт Хмельницького» («православна імперія» проти Польщі й Туреччини) і перейти до «відкладеного» 300 років тому «проєкту Мазепи» (Балто-Чорноморський міждержавний союз як безпековий пояс Європи з Україною в центрі).

Остання (дуже на це сподіваюсь) моя книжка про цю війну — Наша Європа, — на відміну від двох попередніх (І знов я влізаю в танк… та Найдовшої подорожі), присвячена не так минулому (не тому, «як і чому» так сталося), як майбутньому. Новим цивілізаційним обрисам і мапам завтрашнього дня, котрі вичітковуються просто на наших очах — варто тільки трошки «підкрутити окуляри».

Передмова до Нашої Європи — лектура, яку раджу всім, хто здає собі справу з історичного масштабу нинішніх процесів і пошукує їхнього розуміння. Можемо тепер уже однозначно сказати собі і світові: «проект Мазепи» все одно переможе, рано чи пізно. Краще рано, ніж пізно; краще розуміти, ніж бути сліпо волоченим силами історії в тому самому напрямку манівцями. Тож прочитайте вже нарешті ту Нашу Європу — і хай це буде, повторюю, моя остання «воєнна» книжка".