"Вчителі й лікарі, айтішніки й підприємці, студентки й пенсіонери дивляться як людині відрізають голову і пишаються своєю імперією садистів і маніяків", - блогер

"Звіряча страта українського полоненого, навпаки ускладнює життя окупантам. Воїни ЗСУ не злякалися вторгнення. Не злякалися кратної переваги противника у всіх видах озброєння. Не злякаються і відрізаної голови. Після перегляду цього відео не страх, але лють. Сліпа, звіряча, нестримна лють.

І тисячу разів подумають, перш ніж здаватися в полон. Можливо, загинуть. Але не страчені, а зі зброєю в руках. Забравши по максимуму ворогів.

Здається, очевидні речі. То чому московити так по-тупому роблять?

Відповідь дуже проста. У них немає перемог. Їх вибили з-під Києва, з-під Сум, з-під Чернігова. Їх відкинули від Харкова. Пошматували в Херсоні. Їхній зимовий наступ просунувся на пару кілометрів і обернувся пшиком. Чим відповісти на ці приниження найбільшої армії Європи?

Відповідають перемогою над полоненим. Звіряча страта полоненого компенсує тайожному племені поразки у війні. Вчителі й лікарі, айтішніки й підприємці, студентки й пенсіонери дивляться як людині відрізають голову і пишаються своєю імперією садистів і маніяків.

Страшно уявити собі муки страченого. Страшно за психічний стан мільйонів українців, яких сколихнула ця трагедія. Але якщо далі говорити без емоцій, війни не виграються стратами полонених.

Можливо, ця страта на якийсь час підніме ентузіазм окупантів. Але це буде піррова перемога. Бо заколисуючи своє суспільство такими "перемогами" командування московитів ніяк не змінить на свою користь ситуацію на фронті.

Південне угрупування окупантів, затиснуте між ЗСУ та морем вразливе і буде знищене. Це лише питання часу. Мобілізаційний ресурс ЛДНР вичерпано. Економіка тріщить по швах. ВПК Московії не справляється.

Ми переможемо і помстимося за кожну смерть, кожну сиву волосинку наших жінок, кожну дитячу сльозинку. Вірте в ЗСУ".